Календар бухгалтера - Квітень 2012р.

Квітень 2012 р.

2 квітня, понеділок

Закінчується строк подання:

органам статистики

• звіту про товарооборот (ф. №1-торг) за березень 2012 року;

органам Пенсійного фонду

• звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма № Д5) за 2011 рік;
• звіту про суми єдиного внеску, передбачені договором про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів Пенсійного фонду України (форма №Д6).

3 квітня, вівторок

Закінчується строк подання органам статистики:

• звіту про обсяг оптового товарообороту (ф. №1-опт) за березень 2012 року.

5 квітня, вівторок

Закінчується строк подання до Держводгоспу, податкової служби:

• звіту про використання води (ф. №2-ТП (водгосп) за І квартал 2012 року.

6 квітня, п’ятниця

Закінчується строк подання органам статистики:

• звіту з праці (ф. №1-ПВ термінова-місячна) за березень 2012 року;
• звіту з праці (ф. №1-ПВ термінова-квартальна) за І квартал 2012 року;
• звіту про обсяги реалізованих послуг (ф. №1-послуги) за березень 2012 року.

13 квітня, п’ятниця

Закінчується строк подання:

до податкової служби

• звітності, пов’язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, за березень 2012 року;

органам Держказначейства

• фінансової звітності розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів за І квартал 2012 року.

Закінчується строк сплати:

• штрафних санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів за нестворення у 2011 році на підприємстві робочих місць для інвалідів;
• збору за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткострокового торгового патенту) у травні 2012 року;
• збору за провадження діяльності з надання платних послуг у травні 2012 року;
• збору за здійснення торгівлі валютними цінностями у травні 2012 року.

19 квітня, четвер

Закінчується строк подання:

до податкової служби

• декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать спільному підприємству з іноземними інвестиціями — резиденту України і знаходяться за її межами, за I квартал 2012 року;

Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні

• звіту щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за І квартал 2012 року.

20 квітня, п’ятниця

Закінчується строк подання:

до податкової служби

• податкової декларації з податку на додану вартість та копій реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за березень 2012 року;
• податкової декларації з акцизного податку за березень 2012 року;
• податкової декларації з плати за землю за березень 2012 року;
• розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за березень 2012 року;
• розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України за березень 2012 року;
• розрахунку збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію за березень 2012 року;
• розрахунку збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за березень 2012 року;

органам Пенсійного фонду

• звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України (додаток 4) за березень 2012 року;

Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

• звіту по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (Ф4-ФСС з ТВП) за І квартал 2012 року;
• звіту страхувальника про путівки на санаторно-курортне лікування та путівки до дитячих закладів розрахункової відомості про нарахування і перерахунок страхових внесків (Ф14-ФСС з ТВП) за І квартал 2012 року.

Закінчується строк сплати:

• єдиного соціального внеску з нарахованого, але не виплаченого доходу за березень 2012 року;
• єдиного податку підприємцями 1 та 2 групи спрощеної системи за квітень 2012 року.

25 квітня, середа

Закінчується строк подання:

органам статистики

• фінансової звітності за I квартал 2012 року;
• звіту про взаєморозрахунки з нерезидентами (ф. №1-Б) за І квартал 2012 року;
• звіту про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі (форма №1-опт) за І квартал 2012 року;
• звіту про продаж і запаси товарів у торговій мережі та мережі ресторанного господарства (форма №3-торг) за І квартал 2012 року;

до податкової служби

• декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за I квартал 2012 року.

27 квітня, п'ятниця

Закінчується строк сплати:

• податку з доходів фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за березень 2012 року;
• податку на додану вартість за березень 2012 року;
• акцизного податку за березень 2012 року;
• збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за березень 2012 року;
• збору за користування радіочастотним ресурсом України за березень 2012 року;
• фіксованого сільськогосподарського податку за березень 2012 року;
• плати за землю за березень 2012 року;
• збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію за березень 2012 року;
• збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за березень 2012 року.

Читайте також Граничні строки сплати податків у квітні

Послуги юрособам — неплатникам ЄП можна надавати, перебуваючи на третій групі ЄП

Я — приватний підприємець, працюю за КВЕД 43.22 «Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування». Можливо добавлення таких КВЕД, як 47.91 «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет», 47.99 «Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами». На якій групі я повинна працювати, якщо інтернет-магазин буде надавати кредит через банки?

Абзацом 2 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу ХІУ Кодексу (у редакції Закону №4014) встановлено, що фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у т. ч. побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб, обсяг доходу не перевищує 1000000 грн, мають право обрати другу групу єдиного податку.

При цьому дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи — підприємці належать тільки до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи.

Третю групу можуть обрати фізичні особи — підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб, обсяг доходу не перевищує 3000000 грн (абз. 3 п. 291.4 Кодексу). Тобто якщо Ви здійснюєте надання послуг юридичним особам — неплатникам єдиного податку, слід обрати третю групу єдиного податку.

ДПС у м. Києві

Припинення діяльності, не пов’язане з поданням декларації

Приватний підприємець, що працював у 2011, 2012 роках на загальній системі оподаткування, 01.02.2012 р. подав заяву на закриття підприємницької діяльності державному реєстратору. В які терміни потрібно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до ОДПІ за 2012 рік, якщо виручку було отримано у січні й лютому 2012 р.? Яку відповідальність передбачено за таке невчасне подання?

Відповідно до п. 177.11 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ, фізичні особи — підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи із джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Згідно з пп. 11.12.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПА України від 30.12.2010 р. №1439/18734, після прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності та внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи — підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності фізична особа — підприємець зобов’язана подати до органу ДПС за основним місцем обліку:

заяву за ф. №8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за ф. №6-ОПП;

оригінали документів, що видаються органами ДПС платнику податків (свідоцтва, патенти, довідки за ф. №4-ОПП, інші документи тощо) і підлягають поверненню до органу ДПС, а також засвідчені органом ДПС копії цих документів, якщо такі видавались та підлягають поверненню до органу ДПС.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 розділу IІ Податкового кодексу України за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті ж самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Державна податкова служба у м. Києві

Припинити підприємницьку діяльність можна буде за спрощеною процедурою

Підприємці, які за власним бажанням, припиняють свою діяльність, проходитимуть спрощену процедуру проведення перевірок.

Для цього їм потрібно відповідати кільком умовам – не використовувати працю найманих робітників та не проводити господарську діяльність протягом останніх трьох календарних років. Крім того, підприємець не повинен бути зареєстрованим як платник ПДВ та не мати відкритих рахунків у банках та інших фінансових установах. У разі відповідності цим вимогам строк проведення перевірки становитиме 3 робочих дні.

Такі пропозиції викладені експертами ДПС України в проекті Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо проведення перевірок у зв’язку з припиненням за заявницьким принципом підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців, які не мають найманих працівників)”. Законопроект розроблено на виконання Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”.

Проект Закону оприлюднено на веб-сайті ДПС України (www.sta.gov.ua) для обговорення. Всі зауваження та пропозиції щодо змісту регуляторного акту можна надсилати протягом місяця з дня публікації за адресами: Державна податкова служба України, 04655 МСП, м.Київ – 53, Львівська площа, 8, e-mail: idanilov@sta.gov.ua.

Державна податкова служба у м. Києві

З 1 квітня 2012 року платники єдиного податку подаватимуть нову звітність

З 1 квітня 2012 року платники єдиного податку груп 2, 3, 4 подаватимуть нову звітність — податкову декларацію платника єдиного податку. Форми декларацій як для платника єдиного податку — фізособи-підприємця, так і для платника єдиного податку — юрособи затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 р. №1688. Термін подання декларації для зазначених груп — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники єдиного податку — фізособи першої групи зобов’язані звітувати з єдиного податку раз на рік (якщо протягом року не переходили до груп 2 — 3 і не перевищили дохід), але відповідно до п. 296.8 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до органу ДПС податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Криворізька південна МДПІ

Турагентська діяльність і дохід

Підприємець - єдинник третьої групи зі сплатою єдиного податку за ставкою 5% провадить турагентську діяльність. Купує путівку в туроператора й реалізує профспілковій організації дорожче, додаючи суму своєї винагороди. Кошти від профспілкової організації надходять на розрахунковий рахунок підприємця, а потім, за вирахуванням винагороди, перераховуються туроператорові Що є доходом: винагорода чи вся сума від продажу цієї путівки?

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (ПК) доходом фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПК. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно з п. 292.4 ст. 292 ПК у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) договір доручення - це коли одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Статтею 1002 ЦКУ встановле­но, що повірений має право на пла­ту за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Статтею 295 Господарського ко­дексу України (далі - ПСУ) встановлено, що комфційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, яка полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

Не є комерційними агентами підприємці, які діють хоча й у чу­жих інтересах, але від власного імені.

Агентський договір повинен визначити сферу, характер і поря­док виконання комерційним аген­том посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами (ст. 297 ПСУ).

Датою отримання доходу є да­та надходження коштів на поточ­ний рахунок (у касу) платника єди­ного податку (ст. 296 ПК).

Відповідно до п. 4 та 5 наказу Мінфіну України від 15.12.11 р. № 1637 "Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів та витрат та порядок їх ведення" в книзі відображається фактично отримана сума доходу, що надійшла на поточний рахунок платника податку та/або отримана готівкою, сума заборгованості, за якою минув термін позовної давності, фактично безоплатно отримані товари (роботи, послуги) від прова­дження діяльності із сумарним під­сумком за місяць, квартал, рік.
Договір комісії визначено ст. 1011 ЦКУ, відповідно до якого одна сторона (комісіонер) зобов'я­зується за дорученням другої сто­рони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Отже, доходом фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку є розмір отриманої ви­нагороди виключно під час здій­снення послуг за договорами до­ручення, транспортного експеди­рування або за агентськими дого­ворами.

Олена ОНИЩЕНКО,

заст. голови ДПС України в м. Києві

Повернення податку на сміття

Чи повертаються суми екологічного податку за тимчасове розміщення побутових відходів, сплачені за податкові періоди 2011 року, у зв'язку із затвердженням наказом ДПС України від 16.12.2011 р. № 258 узагальнюючої податкової консультації зі сплати екологічного податку?

Наказом ДПС України від 16.12.2011 р. № 258 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації зі сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів" визначено, що платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб'єкти гос­подарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах, на викорис­тання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навко­лишнього середовища або його органів на місцях.

Відповідно до п. 43.1 ст. 43 По­даткового кодексу України (ПК) помилково та/або надміру сплаче­ні суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платни­кові, крім випадків наявності в та­кого платника податкового боргу. Пунктом 43.3 ст. 43 ПК передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Наказом ДПА, Мінфіну та Держказначейства України від 21.12.2010 р. № 974/1597/499, зареєстрованим у Мін'юсті України 29.12.2010 р. за № 1386/18681, затверджено Порядок взаємодії ор­ганів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення плат­никам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (далі - Порядок).

Згідно з п. 5 Порядку повернен­ня помилково та/або надміру спла­чених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податків (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом ДПС на підставі поданої плат­ником податків податкової декла­рації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподаткову­ваним доходом платника подат­ку), яка може бути подана протя­гом 1 095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаче­ної суми.

У разі якщо в майбутніх по­даткових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться в раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на момент подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 СТ.50ПК).

Отже, платникові екологічного податку здійснюється повернення за минулі податкові періоди 2011 року сум екологічного податку за тимчасове розміщення побутових відходів на підставі поданої до органу ДПС заяви про повер­нення помилково та/або надміру сплачених сум екологічного по­датку, за умови подання уточню­ючих податкових декларацій еко­логічного податку, у яких відо­бражені суми зменшення податко­вих зобов'язань за минулі подат­кові періоди 2011 року.

Обов'язковою умовою для здій­снення такого повернення на роз­рахунковий рахунок платника у відповідному банку є відсутність у платника податкового боргу. Тобто за наявності в платника податкового боргу з інших податків і зборів, визначених ПК, повернення переплати проводиться лише після повного погашення податкового боргу платником податків. При цьому суму переплати платник податків має право використовувати для погашення податкового боргу, подавши відповідну заяву на пога­шення податкового боргу.

Щодо скасування податкових повідомлень-рішень, застосованих до суб'єкта господарювання за не­подання або несвоєчасне подання податкових декларацій екологічно­го податку за тимчасове розміщення небезпечних і побутових відходів за минулі податкові періоди 2011 року, і повернення сплачених сум, то відповідно до ст. 56 ПК рішення, ухвалені органом контролю, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

ДПС України

Про особливості нарахування та сплати єдиного внеску в запитаннях та відповідях

Другий рік поспіль Пенсійний фонд України є адміністратором єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Правові норми нарахування та сплати єдиного внеску виписані у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», відповідно до якого на Хмельниччині понад 100 тисяч суб’єктів господарювання є платниками єдиного внеску. Серед загальної кількості платників єдиного внеску 36977 суб’єктів перебувають на спрощеній системі оподаткування.

Питання нарахування і сплати єдиного внеску є надзвичайно актуальним. Щоденно органи Пенсійного фонду області отримують масу дзвінків та велику кількість письмових звернень про те, коли, кому, за яких умов, у які терміни і т.д. сплачувати єдиний внесок. Головним управлінням із загальної кількості звернень відібрано найбільш поширені і сьогодні Дячук Анжеліка Іванівна - начальник управління надходження доходів, прокоментує десять з них.



1. Я працюю вчителем в школі та одночасно здійснюю підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування. Чи зобов'язана я сплачувати єдиний соціальний внесок як приватний підприємець і чи буде враховано це при нарахуванні пенсії ?

Законом України від 08.07.2010 р. №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі Закон) визначено платників єдиного внеску. Громадяни, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на умовах трудового договору(контракту), або працюють на інших умовах, є платниками єдиного внеску, а підприємства, установи, організації, враховуючи положення п.1ч.1ст.4 Закону - роботодавцями та платниками єдиного внеску до Пенсійного фонду, на яких покладено обов’язок щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування.

Відповідно п. 4 ч.1 ст.4 Закону, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, також визначені платниками єдиного внеску.

Відповідно до норм Закону суміщення підприємницької діяльності з трудовою діяльністю в іншій установі не звільняє підприємця від сплати єдиного внеску.

Згідно з п.3 ч.1 ст.7 та ч. 11 ст. 8 Закону, фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховують єдиний внесок на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, який складає 34,7% від мінімального розміру заробітної плати встановленого законодавством.

Враховуючи вищезазначене, Ви як фізична особа - підприємець, яка одночасно є найманим працівником в установі, сплачуєте єдиний внесок на загальних підставах.

Щодо заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення пенсії, Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р.№1058-IV встановлено, що до стажу роботи зараховується будь-яка робота, на якій працівник підлягав обов'язковому державному соціальному страхуванню. Це означає, що для обрахунку розміру пенсії Вам врахується як заробітна плата вчителя так і нарахована сума єдиного внеску з підприємницької діяльністі, якщо з неї відповідно сплачені страхові внески.

2. Я підприємець на спрощеній системі оподаткування та отримую пенсію як військовий пенсіонер за вислугою років . Чи зобов'язаний я сплачувати єдиний соціальний внесок?

Для фізичних осіб – підприємців, які перебувають на спрощеній системі, та є пенсіонерами, передбачено наступне.

Законом України від 08.07.2010 р. №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено платників єдиного внеску. Згідно п. 4 ч.1 ст.4 Закону, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску.

Відповідно до Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України”, який набув чинності 6 серпня 2011 року, до частини 4 статті 4 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” було внесено зміни, згідно із якими особи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно Закону України «Про загальнобов’язкове державне пенсійне страхування» пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім’ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Законом України «Про загальнобов’язкове державне пенсійне страхування» передбачені такі види пенсійних виплат як пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства) та пенсія у зв’язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 зазначеного Закону.

Враховуючи вищезазначене, положення частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» поширюється на осіб, яким призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнобов’язкове державне пенсійне страхування».

Фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, та отримують пенсію, призначену відповідно до інших законів України, сплачують єдиний внесок на загальнобов’язкове державне соціальне страхування на загальних підставах.

3.Заявник, є приватним підприємцем та сплачує єдиний внесок у розмірі 34,7% від мінімальної заробітної плати. Тим часом, працює на ринку у районному центрі 3 дні в тиждень. Чи можливо зменшити розмір сплати єдиного внеску?

Відповідно п. 4 ч.1 ст.4 Закону України від 08.07.2010 р. №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, визначені платниками єдиного внеску і зобов’язані згідно з п.3 ч.1 ст.7 та ч. 11 ст. 8 Закону, сплачувати єдиний внесок в розмірі 34,7% від бази нарахування єдиного внеску, що визначається такими платниками самостійно. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Мінімальний страховий внесок складає 34,7% від розміру мінімальної заробітної плати і за 2012 рік cкладає 4572,42 грн.(з січня - 372,33 грн., квітня - 3379,62грн., липня -382,39 грн., жовтня - 387,95 грн., грудня - 393,50 грн.).

Щодо можливого зменшення розміру сплати єдиного внеску, повідомляємо, що з 1 січня 2004 року відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» діє страхова пенсійна система, яка передбачає пряму залежність розміру пенсії від заробітної плати (доходу) та тривалості стажу, протягом якого сплачувалися внески до Пенсійного фонду.

Згідно діючого законодавства до страхового стажу для призначення пенсії зараховується період, протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Враховуючи те, що згідно законодавства мінімальний розмір страхового внеску встановлено на календарний місяць, а також те, що страховий стаж особам для призначення пенсії обчислюється в місяцях, сплата єдиного внеску здійснюється у розмірі не менше мінімального страхового внеску за місяць і не передбачено його розрахунок від кількості відпрацьованих днів.

4. Як сплачується єдиний соціальний внесок для підприємців на загальній системі оподаткування ? Чи потрібно сплачувати єдиний внесок за місяць, в якому не отримано дохід?

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 та ч. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для фізичних осіб — підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, єдиний внесок встановлюється у розмірі 34,7% бази нарахування. Базою оподаткування є сума доходу, отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та сума доходу, що розподіляється між членами сім’ї фізичних осіб – підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід. Мінімальний розмір єдиного внеску має бути сплачений тільки в тому разі, якщо підприємець отримував дохід.

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Сплата єдиного внеску здійснюється протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів в розмірі 25 відсотків річної суми єдиного внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку за кожен місяць, у якому отримано дохід (прибуток), який здійснюється до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації.

Платникам, які зобов'язані здійснити доплату до мінімального страхового внеску, органами Пенсійного фонду України для узгодження надсилається повідомлення-розрахунок, у якому зазначається розрахунок сум такої доплати, які підлягають сплаті за результатами підприємницької діяльності за звітний рік.

5.Як потрібно провести нарахування єдиного внеску у випадках донарахування або утримання заробітної плати за попередній період ?

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення), або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з п. 4.3.3. Інструкції «Про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 21-5 від 27.09.2010 якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема, у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені нарахування.

Відповідно до п. 4.9 Порядку формування та подання звітності страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 22-2 від 08.10.2010 таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці. Якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема, у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені нарахування. Суми, що припадають на дні відпустки наступних місяців, або нараховані за дні тимчасової непрацездатності, включаються до поля наступних місяців і відображаються в наступних рядках за першим рядком тільки в сумі, що припадає на такий місяць.

6.Наша організація відноситься до всеукраїнської організації інвалідів . У якому розмірі нараховується єдиний соціальний внесок працівникам, які працюють за цивільно-правовими договорами ?

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 та ч. 14 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема, товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, єдиний внесок встановлюється відповідно у розмірі 5,3 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці" та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

7.Чи включається до бази нарахування єдиного внеску суми грошової допомоги, виплаченої державному службовцю при виході на пенсію?

Статтею 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначена база нарахування єдиного внеску.

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 року №1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ( далі Перелік).

До зазначеного Переліку віднесено одноразову допомогу працівникам, які виходять на пенсію згідно із законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам), військовослужбовцям при звільненні з військової служби (пункт 2 розділу І Переліку).

Отже, грошова допомога, виплачена державному службовцю при виході на пенсію, не є базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

8. Працівник звільняється з роботи 30.12.2011 року і одночасно пред’являє лікарняний. Суми за лікарняним листом працівнику нараховуються в січні 2012 року (працівник вже звільнений). Чи є базою для нарахування єдиного внеску суми за лікарняним листом?

Відповідно до частини 2 статті 7 ЗУ №2464-VI від 08.07.2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується особам, яким після звільнення з роботи нараховується заробітна плата (дохід) за відпрацьований час. Суми, нараховані по лікарняних листах, не є складовою заробітної плати. Отже, лікарняні, нараховані працівнику після звільнення, не є базою для нарахування єдиного внеску.

9. Чи можна проводити за січень-листопад 2011 року перерахунок нарахованих сум єдиного внеску на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності працівникам-інвалідам, які уже звільнені з роботи?

Відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.10.2011 року № 32-3 «Про внесення змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» суми нарахованого єдиного внеску на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності за працюючих інвалідів у розмірі 8,41%, та 5,5% вперше платники відображатимуть у рядках 3.3.2 та 3.3.4 таблиці 1 Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України додатку 4 до Порядку (далі – Звіт), а підприємства та організації всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариства УТОГ та УТОС у розмірі 5,3 % на суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами у рядку 3.2.2 таблиці 1 Звіту та на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності у рядку 3.3.3 таблиці 1 Звіту за грудень 2011. Даний перерахунок можна проводити і по лікарняних звільнених працівників, фінансові санкції за донарахування єдиного внеску до таких платників не застосовуються.

10. Працівника приватного підприємства звільняють в зв’язку з скороченням посади, йому буде виплачено допомогу при звільненні. Чи нараховується єдиний внесок на суми вказаної допомоги?

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 року №1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Відповідно до пункту 4 розділу І зазначеного Переліку, вихідна допомога у разі припинення трудового договору належить до виплат, на які єдиний внесок не нараховується.

Джерело: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

Розпочато всеукраїнський збір підписів за зниження ставки ЄСВ до 18,1%

Всеукраїнське об'єднання малого і середнього бізнесу «Фортеця» розпочало всеукраїнський збір підписів під листом до Президента України В. Януковича щодо зменшення фіскального навантаження на фонд заробітної плати для легалізації зарплат. Відповідний законопроект розроблений та знаходиться на розгляді в Кабінеті Міністрів України з минулого року, але його схвалення затягується.

Питання офіційного працевлаштування є ключовим. Жодні соціальні ініціативи не будуть стосуватися мільйонів людей, поки вони не працюють легально. В першу чергу мова йде про єдиний соціальний внесок. Його базова ставка в 34,7% є непідйомною для переважної більшості видів діяльності, вона заганяє в тінь працівників. Сьогодні сумарно при виплаті 1 гривні заробітної плати держава стягує податків та внесків до 1 грн. 20 коп.

Проте і роботодавці, і наймані працівники зацікавлені в тому, щоб бізнес працював легально, а офіційні зарплати зростали.

Малий і середній бізнес стоїть на тому, що платежі повинні бути посильні, а покарання за порушення закону – невідворотне. Тоді їх заплатять всі, внаслідок чого доходи місцевого бюджету та Пенсійного фонду будуть зростати. І не менш важливо те, що люди тільки так отримують соціальні гарантії.

«Ще в травні 2011 року Урядом було створено робочу групу по зниженню ставки єдиного соціального внеску. Результатом її роботи став розроблений підприємцями законопроект по зниженню базової ставки з 34,7% до 18,1%, компенсаторами якої буде детінізація та ефективне використання коштів соціальної підтримки. Сьогодні цей документ знаходиться на розгляді в Уряді, проте коли він буде схвалений і переданий на розгляд парламенту, ніхто з офіційних осіб не повідомляє. Ми не отримали жодної чіткої відповіді. І тому сьогодні розпочинаємо всеукраїнський збір підписів під зверненням до Президента України на підтримку законопроекту щодо зниження ставки єдиного соціального внеску і легалізації зарплат», - підсумувала Оксана Продан.

Зміни в ліцензуванні будівництва

Постановою КМУ від 27.02.2012р. №148 скасовано обмеження щодо терміну дії постанови КМУ від 05.12.2007р. №136, якою затверджено Порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням обєктів архітектури (нагадаємо, що термін дії постанови повинен був закінчитися 19 березня 2012 року).

Водночас із 1 березня 2012 року чинність Порядку ліцензування поширюється тільки на будівництво обєктів, віднесених до IV і V категорії складності. Отже, на будівництво обєктів I-III категорії складності ліцензія не потрібна.

Нагадаємо, що Порядок віднесення обєктів будівництва до   IV і V категорії складності затверджений  Постановою КМУ від 27.04.2011р. №557.

Внесено зміни й до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (затверджений постановою КМУ від 23.05.2011р. №553). Тепер на підставі цього документа перевіряються тільки ліцензійні умови будівництва обєктів   IV і V категорії складності.

Сподіваємося, що відповідні зміни незабаром буде внесено й до ліцензійних умов.

Вид доходу підприємця-«спрощенця» підтверджується тільки записами в Книзі обліку

Лист Мінфіну від 29.02.2012 р.

Спрощена система оподаткування вже давно не є спрощеною, а на сьогодні податкова наполегливо веде всіх підприємців до того, що «первинка» настільки ж необхідна для «спрощенців», як і для юросіб.
Згадаймо хоча б зовсім недавнє думку про те, що «спрощенці» несуть на собі тягар відповідальності за сплату ПДФО при купівлі у фізосіб товарів (робіт, послуг) у відсутності на них відповідних документів.

Але якщо з цим багато хто вже практично змирилися (хоча сам підхід обурює своєї фіскальної), все ж питання, пов'язані з доходом «спрощенців», поки не піднімалися.

Але це поки ...

Відповідно до Порядку ведення Книги обліку доходів в ній відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності з сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та / або отримані готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безкоштовно отримані товари (роботи, послуги).

Мінфін звертає увагу на те, що при відображенні доходів в Книзі факт їх надходження не завжди може бути підтверджений первинними документами, зокрема отримання готівки в оплату товарів (робіт, послуг). Насправді, підприємець зобов'язаний оформляти первинні документи при реалізації товару (роботи, послуги) тільки на вимогу покупця. Тому Кодексом та Порядком не передбачена вимога обов'язковості записів у Книзі на підставі первинних документів. При цьому дані, наведені в Книзі, є підтвердженням факту одержання доходу і використовуються для складання податкової декларації платника єдиного податку.

Ми однозначно підтримуємо думку Мінфіну, але пам'ятаючи вищенаведену історію питання про витрати, вже насторожує сам факт порушення питання оформлення первинки за доходами спрощенців. Оскільки по суті нічого крім запису в Книзі не підтверджує виду діяльності від якого отримано дохід спрощенцем. Відповідно немає підтвердження, що підприємець отримав дохід від тієї діяльності яку він має право здійснювати на єдиному податку (у тій чи іншій групі єдиного податку).

Але ще раз підкреслюємо, згідно НКУ записів Книги обліку достатньо для підтвердження виду діяльності від якого отримано виручку і підтверджувати первинними документами отримання готівки в оплату за товар (роботу, послугу) при відображенні цієї суми в Книзі не передбачено жодними нормативними документами. Це ж стосується і доходів, отриманих на розрахунковий рахунок підприємця. У свою чергу, сподіваємося, що податкова і далі буде мириться з відсутністю підтвердження отриманих доходів і не буде вимагати первинку по виручці всупереч нормам ПКУ.

Наталія Канарьова, Наталія Катеринець, «Дебет-Кредит»

"Єдине вікно" в органах ПФУ

Постановою ПФУ від 21.02.2012р. № 4-3 затверджено Положення про організацію прийому та обслуговування громадян органами Пенсійного фонду України за принципом "єдиного вікна".

Положенням визначено функції та завдання підрозділу обслуговування горомадян, вимоги до розташування, приміщення, а також схему дій фахівців цього підрозділу.

Зокрема, через "єдине вікно" буде здійснюватися приймання звітності щодо єдиного внеску, видача повідомлень, довідок, виписок із питань пенсійного забезпечення та сплати обов'язкових платежів.

Індекс інфляції за лютий

за даними Держкомстату становить 100,2%, а від початку року - 100,4%.

Подорожчали фрукти (на 5,2%), овочі (на 1,4%) і дошкільна освіта (на 2,8%). Подешевшали яйця (на 3,8%) та цукор (на 2,8%). Ціни на інші товари істотно не змінювалися (коливання в межах одного відсотка).

ПФУ про звітність загальносистемників

На підставі яких даних підприємець повинен заповнити таблицю 1 - за щомісячними підсумками згідно з Книгою обліку доходів і витрат чи середньомісячним доходом згідно з податковою декларацією?

Лист Пенсійного фонду N 4889/03-30 від 29.02.2012 р.

Пенсійний фонд України розглянув лист про подання річної звітності фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, що знаходяться на загальній системі оподаткування, і повідомляє.

Пенсійний фонд України розглянув лист від 26.01.2012 р. N 8 про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та подання річної звітності фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, що знаходяться на загальній системі оподаткування, і повідомляє.

Обчислення сум єдиного внеску зазначеними платниками здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій.

Фізичні особи - підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, формують і подають до органів Пенсійного фонду звіт згідно з таблицею 1 додатка 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. N 22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.11.2010 р. за N 1014/18309 (далі - Порядок), за себе і таблицю 4 додатка 5 до Порядку за членів сім'ї, які беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності .

У графі 2 таблиці 1 додатка 5 до Порядку "Сума чистого доходу (прибутку), яка заявлена в податковій декларації фізичної особи - підприємця" платник самостійно відображає фактичну суму чистого доходу за себе в розрізі місяців. При цьому сума чистого доходу за рік повинна відповідати сумі чистого оподатковуваного доходу, заявленого у податковій декларації.

У графі 3 таблиці 1 додатка 5 до Порядку "Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини" платником відображається самостійно певна сума доходу в розрізі кожного місяця відповідного року, в межах максимальної величини.

У графі 4 таблиці 1 додатка 5 до Порядку "Розмір єдиного внеску" вказується розмір єдиного внеску, встановлений законодавством для обов'язкової сплати, - 34,7 %, а при добровільній участі у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні з тимчасової втрати працездатності - 36,6 %, у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві - 36,21 %, у всіх видах загальнообов'язкового державного соціального страхування - 38,11 %.

У графі 5 таблиці 1 додатка 5 до Порядку "Сума нарахованого єдиного внеску" відображається сума, яка визначається як добуток відповідного розміру єдиного внеску на суму, зазначену в графі 3 в розрізі кожного місяця.

Директор департаменту

надходження доходів

В. Литвиненко

Отже, ПФУ вважає, що під час заповнення таблиці 1 у графі 2 підприємець самостійно визначає розмір щомісячного доходу протягом року; головне - щоб загальна сума за рік відповідала даним, зазначеним у податковій деларації.

Наприкінці місяця краще не реєструватися СПД

Державна реєстрація новоствореної фізособи-підприємця проведена в останній день місяця. В який термін потрібно подати заяву на застосування спрощеної системи оподаткування?

Новостворені фізичні особи — підприємці для обрання спрощеної системи оподаткування повинні подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація (пп. 298.1.2 ст. 298 ПКУ). Законодавчо не передбачено перенесення термінів подання заяви для фізичних осіб — підприємців, які були зареєстровані в останні дні місяця.

ДПС у Херсонській області

Перейти з другої групи до першої протягом року не можна

Чи може фізична особа — підприємець — платник єдиного податку протягом звітного року змінити групу платників єдиного податку з другої на першу?

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також порядок сплати єдиного податку встановлено ПКУ. Відповідно до норм глави 1 розділу ХІV ПКУ зміну протягом звітного року групи платників єдиного податку з другої на першу не передбачено.

ДПС у Херсонській області

МАФ не є нерухомістю

Чи є МАФи нерухомістю? Чи поширюється на надання їх в оренду обмеження в 300 м2? Який КВЕД зазначати під час надання в оренду МАФів?

У чинному законодавстві за­мість терміна МАФ (мала архі­тектурна форма) використовуєть­ся термін "тимчасова споруда". Закон України від 17.02.2011 р. № 3038-УІ "Про регулювання містобудівної діяльності" (ч. 2 і 4 ст. 28) трактує тимчасову споруду торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності як одноповерхову споруду, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визна­чених технічним регламентом бу­дівельних виробів, будівель і спо­руд, і встановлюється тимчасово без улаштування фундаменту. МАФами вважаються декоратив­ні споруди, що використовуються для поліпшення естетичного ви­гляду громадських місць (лавки, фонтани, скульптури, дитячі ігрові майданчики тощо).

Згідно з п. 14.1.105 ст. 14 По­даткового кодексу України для ці­лей оподаткування поняття "май­но" розуміється в значенні, наведеному в Цивільному кодексі України (далі-ЦКУ).

Статтею 181 ЦКУ передбачено, що нерухомим майном (нерухомістю) є земельні ділянки та об'єкти, розташовані на них, переміщення яких неможливе без пошкодження або знищення. Нерухомість за своєю природою індивідуально визначена й не може вільно переміщати ся в просторі, тому що має стаціо­нарний фундамент.

Цивільне законодавство пе­редбачає залежність прав на зе­мельну ділянку від прав на не­рухомість. Крім того, ЦКУ пе­редбачено державну реєстрацію прав на нерухомість.

Згідно із Законом України від 01.07.2004 р. № 1952-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх об­межень" нерухоме майно - це зе­мельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможли­вим без їхнього знецінення та зміни призначення.

Тимчасові споруди фундамен­ту не мають, тому державній реє­страції в БТІ не підлягають.

ЦКУ містить спеціальні прави­ла надання нерухомості в оренду, які не поширюються на тимчасові споруди (кіоски, лотки, павільйони та інші подібні конструкції).

Порядок провадження торговельної діяльності та правила торго­вельного обслуговування населення (затверджені постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833) пропонують користуватися визначеннями, на­веденими в ДСТУ 4303:2004.
Відповідно до ДСТУ 4303:2004 павільйон - це торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, при­значений для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має тор­говельну залу для покупців;

кіоск - торговельний об'єкт для організації роздрібного продажу товарів, який має постійне просто­рове місце, займає окрему закриту споруду некапітального типу на одне робоче місце без торговельної зали для покупців та додаткової площі для розміщення запасу товарів;

палатка - торговельний об'єкт збірно-розбірної конструкції для організації роздрібного продажу товарів, без торговельної зали для покупців, на одне або декілька ро­бочих місць із товарним запасом на один день торгівлі;

лоток - торговельний об'єкт для організації роздрібного про­дажу товарів обмеженого асор­тименту з використанням для їх­нього викладення відкритого при­стосування збірно-розбірної кон­струкції, що легко переміщується з місця на місце.

Отже, тимчасові споруди (які не мають фундаменту й переміщення яких можливе «без їхнього знецінення та зміни призначення) не вважаються нерухомістю й на них не повинні розповсюджуватися обмеження щодо площі (не більше ніж 300 м2 нежитлової нерухомості) під час надання в оренду підприємцями - платниками єдиного податку.

Проте в п. 1.4 Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності,затвердженого наказом Мінрегіо-ну України від 21.10.2011 р. № 244 (опубліковано в "Приватному підприємці" № 24 за 2011 р.), зазначено, що тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей площею не більше ніж 30 м2 по зовнішньому контуру.

Отже, тимчасова споруда не може бути розміром більше ніж 300 м2, інакше вона не буде вважатися тимчасовою. У разі якщо в підприємця набереться 11 кіосків по 30 м2, які він захоче здавати в оренду, йому ніщо не заважає бути платником єдиного податку на тій підставі, що тимчасові споруди, до яких належать і кіоски, не є нерухомістю.

Якщо добирати КВЕД під на­дання тимчасових споруд в орен­ду, вважаємо, що правильними будуть позиції: 74.87.0 "Надання інших комерційних послуг" за КВЕД-2005 і 82.99 "Надання інших додаткових комерційних послуг" за КВЕД-2010, оскільки спеціального коду для такої діяльності КВЕД не передбачено.

Зняття з обліку в ДПС самозайнятої особи

Який порядок зняття з обліку в органах ДПС самозайнятих осіб у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності?

Після прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності та внесення до ЄДР запису про рішення фізичної особи — підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності, фізична особа — підприємець зобов’язана подати до органу ДПС за основним місцем обліку: заяву за ф. №8-ОПП; оригінали документів, що видаються органами ДПС та підлягають поверненню. У разі отримання відомостей про внесення до ЄДР запису про рішення фізичної особи — підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності або заяви за ф. №8-ОПП органом ДПС приймається рішення про проведення (не проведення) документальної позапланової перевірки платника податків. Така перевірка призначається та розпочинається протягом десяти робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення фізичної особи — підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності. Після проведеної документальної позапланової перевірки платника податків та спливу законодавчо встановлених строків сплати узгоджених грошових зобов’язань такого платника податків, у разі відсутності заперечень органу ДПС щодо здійснення державної реєстрації припинення платника податків, та встановлення факту відсутності заборгованості платника податків перед бюджетом щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють органи державної податкової служби, орган ДПС складає довідку про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів за ф. №22-ОПП.

Відділ взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю 

ДПА в Тернопільській області

Підприємницька діяльність — у запитаннях та відповідях

ДПС у Львівській області, з метою роз’яснення практичних аспектів щодо застосування норм та положень ПКУ продовжує започатковану тематику: надання відповідей на запитання, з якими найчастіше звертаються платники податків.

Сьогодні фахівці управління масово-роз′яснювальної роботи та звернень громадян роз’яснюють особливості ведення підприємницької діяльності.

Чи включаються до складу доходу та яким чином відображаються у Книзі обліку доходів і витрат внесені власні кошти фізичною особою — підприємцем на розрахунковий рахунок?

Власні кошти, які фізична особа — підприємець, що перебуває на загальній системі оподаткування, зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.

Чи включається до складу доходу фізичної особи — підприємця на загальній системі оподаткування сума транзитних коштів, перерахованих платнику за договором комісії, відповідно до якого платник отримує лише встановлений відсоток?

Фізична особа — підприємець на загальній системі оподаткування включає до складу доходу лише суму комісійної винагороди.

Чи є об’єктом оподаткування сума поворотної фінансової допомоги (позики), отримана підприємцем на загальній системі оподаткування?

Враховуючи те, що отримання фізичною особою — підприємцем поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поротної фінансової допомоги не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

При цьому слід зазначити: якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи — підприємця та оподатковується на загальних підставах.

Чи включається до доходу фізичної особи — підприємця сума коштів, яка отримана від Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України у вигляді дотацій на створення робочих місць для працевлаштування безробітних?

Кошти, отримані фізичними особами — підприємцями (роботодавцями) від Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України у вигляді дотацій на створення робочих місць для працевлаштування безробітних за скеруванням державної служби зайнятості, включаються до валового доходу суб’єктів господарювання (роботодавців), а фактичні витрати на оплату праці таких фізичних осіб — до валових витрат роботодавців.

Чи включається до складу доходу фізичної особи — підприємця сума кредиту, отримана на розрахунковий рахунок підприємця?

Загальна сума кредиту, отримана фізичною особою — підприємцем на розрахунковий рахунок, не включається до складу доходу протягом дії договору кредиту. При цьому якщо сума кредиту не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи — підприємця та оподатковується на загальних підставах.

ДПС у Львівській області

Чи треба 2012 року реєструвати оренду житла в реєстрі речових прав (у БТІ)?

У цьому випадку слід розглядати питання реємтрації речового права за договором оренди житлової нерухомості.

У Цивільному кодексі України (далі - ЦКУ), що регулює відноси­ни, пов'язані з наймом (орендою), застосовуються різні правові кон­струкції залежно від статусу май­на* яке може бути предметом до­говорів найму (оренди). Глава 58 "Найм (оренда)" ЦКУ містить по­ложення про найм будівлі або ін­шої капітальної споруди (їхньої окремої частини). Водночас окре­мою гл. 59 "Найм (оренда) житла" ЦКУ врегульовані відносини, пов'язані з укладенням договору саме щодо такого виду нерухомо­го майна, як житло.

Відповідно до ЦКУ житло як об'єкт нерухомості виділене в окрему правову категорію й не може ототожнюватися з об'єктами, речові права, за якими виникають наа підсгтавах, визначених гл. 58 ЦКУ.

Отже, ЦКУ встановлює різні підходи до регулювання відносин найму (оренди) залежно від цільо­вого призначення об'єктів нерухо­мого майна.

У Методичних рекомендаціях стосовно державної реєстрації права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спо­рудами, їх окремими частинами, затверджених наказом Мін'юсту України від 13.10.2010 р. № 2500/5;, роз'яснено, що норми законодавства щодо обов'язкової реєстрації права користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою не поширюються на правовідносини, що виникають за договорами найму (оренди) житла, через те що такі об'єкти нерухомості мають різне цільове призначення.

Тобто в разі оформлення оренди житла (квартири, житлового будинку) речове право за договором оренди не підлягає державній реєстрації незалежно від терміну, на який укладено договір.

Продовжуючи міркування, мо­жемо стверджувати, що на договори оренди житла не поширюються й вимоги ст. 793 і 794 ЦКУ, які передбачають нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію самого договору оренди.
Отже, договір оренди житла не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації незалежно від терміну, на який договір укладається. Проте, за бажанням однієї із сторін, договір оренди житлового приміщення може бути нотаріально посвідчений.

Олена ЧЕРКАСОВА, юрист

Штрафні санкції за недоплату єдиного податку

Підприємець - платник єдиного податку другої групи частково не сплатив єдиний податок (0,60 грн.). Який передбачено штраф і в який термін треба його сплатити?

На підставі ст. 300 Податкового кодексу України (ПК) платники єдиного податку несуть відповідальність згідно з ПК за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку.

Єдиний податок сплачується щомісяця авансом не пізніше ніж 20-го числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ст. 295 ПК). Мож­на сплатити податок авансом і за квартал або рік (але не більше як до кінця поточного звітного року).

Стаття 122 ПК свідчить, що не­сплата (неперерахування) підпри­ємцем - платником єдиного подат­ку першої та другої групи авансо­вих внесків єдиного податку в по­рядку та в терміни, визначені ПК, тягне за собою накладення штра­фу в розмірі 50% ставки єдиного податку, обраної платником єди­ного податку.

Якщо, наприклад, у єдинника другої групи ставка єдиного податку 20% від розміру мінімальної зарплати, єдиний податок стано­вить 214,60 грн. Незважаючи на те що підприємець не доплатив лише 0,60 грн., розмір штрафної санкції буде 107,30 грн.

Відповідно до ст. 113 ПК терміни застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються в порядку, визначеному ПК для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань.
Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) ухвалюють органи ДПС. У цьому випадку податківці надсилають (вручають) підприємцеві податкове повідомлення-рішення (ст. 116ПК).

На підставі п. 57.3 ст. 57 ПК, у разі визначення грошового зобо­в'язання органом контролю платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом цього терміну такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення органу контролю. У разі оскарження рішення органу контролю про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їхньої наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Тобто підприємець, отримавши повідомлення-рішення, протягом 10 днів зобов'язаний сплатити штраф.

Отже, підприємцеві слід звер­нути увагу на терміни та по­вноту сплати єдиного подат­ку, щоб не платити штрафні санкції.

Яка дата вважається датою отримання доходу суб’єкта господарювання, що застосовує спрощену систему оподаткування?

Згідно з п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, датою отримання доходу суб’єкта господарювання, що застосовує спрощену систему оподаткування, є дата надходження коштів на його поточний рахунок (у касу), дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та дата фактичного отримання ним безоплатно одержаних матеріальних і нематеріальних цінностей (активів).

Тобто, у випадку отримання протягом податкового (звітного) періоду платником єдиного податку доходів у в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) передбачено застосування касового методу, згідно до якого податкові зобов’язання виникають у момент надхо­джен­ня коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку, незалежно від дати відвантаження товарів (фактичного надання послуг). У випадку безоплатного одержання матеріальних і нематеріальних цінностей (активів) – датою виникнення доходу суб’єкта господарювання є дата їх фактичного отримання. А у випадку списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності – датою виникнення доходу суб’єкта господарювання є дата цього списання.

А згідно п. 292.7 – п. 292.8 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, вперше за весь час існування спрощеної системи оподаткування в Україні, законодавчо врегульовано питання щодо дати виникнення доходу у платників єдиного податку у випадку:

- здійснення ними торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності реєстратора розрахункових операцій. Цією датою визначено дату вилучення з таких торговельних апаратів та/або подібного обладнання грошової виручки;

- торгівлі товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати, яка здійснюється з використанням жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України. Цією датою визначено дату продажу таких жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України.

Міністерство фінансів України

Що є доходом для платника єдиного податку, у разі надання ним послуг, виконання робіт за посередницькими договорами?

Відповідно до п. 292.4 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, у разі надання суб’єктами господарювання (як фізичною особою-підприємцем, так і юридичною особою), що застосовують  спрощену систему оподаткування, послуг (виконання робіт) за договорами доручення (які застосовуються згідно з главою 68 Цивільного кодексу України (ЦКУ)), транспортного експедирування (які застосовуються згідно з главою 65 ЦKУ, ст. 316 Господарського кодексу України (ГKУ)) або за агентськими договорами  (які застосовуються згідно зі ст. 297 ГKУ), доходом є лише сума їх винагороди як повіреного (агента). А кошти або вартість майна, що можуть надходити платнику єдиного податку як повіреному або агенту в межах договорів доручення, транспортного експедирування або агентських договорів, у його доходах не враховуються.

Необхідно звернути увагу, що вищезазначений перелік посередницьких договорів, за якими доходом платників єдиного податку є лише сума їх винагороди як повіреного (агента) – є виключним.

Тому, виходячи  з норм п. 292.4 ст. 292 ПКУ, у разі надання суб’єктами господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, послуг (виконання робіт) за іншими посередницькими договорами, (тобто окрім договорів доручення, транспортного експедирування або агентських договорів),  наприклад, договорами комісії, платник єдиного податку повинен віднести до свого доходу не тільки суму винагороди, а й усю суму коштів або вартість майна, що надходять йому як посереднику (комісіонеру) за цими договорами.

Міністерство фінансів України

В чому полягають відмінності для різних груп платників у випадку перевищення гранично-припустимих масштабів діяльності за показником “обсяг річного доходу”?

Для платників єдиного податку третьої та четвертої груп порушення обмеження щодо максимально-припустимих обсягів доходу, встановлених пунктом 291.4 статті 291 ПКУ, тягне за собою анулювання свідоцтва платника єдиного податку та обов’язкове повернення на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено перевищення граничних обсягів доходу (частина четверта підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ).

Платники першої та другої груп у разі недотримання обмеження щодо обсягів доходу повинні перейти на загальну систему оподаткування тільки у двох випадках (підпункт 298.2.3 пункту 298.2 статті 298):

- коли сума доходу з початку календарного року перевищить граничну суму доходу, встановлену для  платників третьої групи (3 млн. грн.) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

- нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Разом з тим у випадку, коли платник єдиного податку першої або другої групи  у зв’язку з перевищенням відповідного граничного обсягу доходу своєчасно подає заяву на застосування ставки єдиного податку, встановленої для наступної групи (за умови неперевищення обсягу доходу 3 млн. грн.), - він може залишатися платником єдиного податку.

При цьому незалежно від групи платників суми перевищення підлягають окремому оподаткуванню за підвищеними ставками (15% для платників першої та другої груп та 6 або 10% - для платників третьої та четвертої груп) та окремому відображенню в податкових деклараціях (статті 293 та 296 ПКУ)

Які наслідки може мати здійснення дозволених видів діяльності, не зазначених в свідоцтві платника єдиного податку?

Одним із обов’язкових реквізитів свідоцтва платника єдиного податку є обрані фізичною особою – підприємцем види економічної діяльності, а у разі  здійснення виробництва – також види товару (продукції), що ним виробляються (частина 5 пункту 299.11 статті 299 ПКУ). Ці відомості вписуються у свідоцтво на підставі відповідної інформації, що містіться в заяві платника. При цьому формулювання видів економічної діяльності має відповідати визначенням, наведеним в Національному класифікаторі КВЕД ДК 009:2005.

Слід зазначити, що ця вимога стосується тільки фізичних осіб-підприємців всіх трьох груп і не поширюється на юридичних осіб, які без будь-яких наслідків можуть здійснювати будь-які види економічної діяльності крім тих, які не можуть здійснюватися платниками єдиного податку (пункт  291.5 статті 291 ПКУ).

У випадку, коли фізична особа – підприємець фактично здійснює діяльність, яка не є забороненою для спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, але не зазначена в свідоцтві  платника єдиного податку, можливі наслідки різняться для різних груп платників.

Для платників першої та другої груп:

-                в податковій декларації окремо відображаються доходи, отримані внаслідок провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платників єдиного податку (підпункт 296.5.5 пункту 296.5 статті 296 ПКУ);

-                ці доходи оподатковуються окремо від інших (“дозволених”) доходів за ставкою 15% (пункт 293.4 статті 293 ПКУ);

-                фізичні особи – платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (частина сьома підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ). Слід зазначити, що відповідно до пункту 294.1 статті 294 ПКУ для платників першої групи встановлений річний, а для платників другої групи - квартальний податковий (звітний) період. Тобто, у разі провадження дозволених, але не внесених до свідоцтва видів діяльності, платники єдиного податку першої групи повинні перейти на загальну систему оподаткування з 1 січня наступного року, а платники другої групи – з початку наступного податкового (звітного) кварталу.

Для платників єдиного податку третьої групи, для яких частиною 3 пункту 291.4 статті 291 не передбачено спеціальних обмежень за видами економічної діяльності, у випадку здійснення не внесених до свідоцтва видів діяльності будь-яких фінансових наслідків у вигляді додаткового оподаткування таких доходів не виникає, але відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ, в якому не конкретизовані групи платників, такі фізичні особи – підприємці з початку наступного кварталу мають перейти на загальну систему оподаткування.

Таким чином для запобігання небажаних наслідків при оформленні заяви фізичним особам – підприємцям слід внести в неї всі ті види економічної діяльності, здійснення яких планується після переходу на спрощену систему оподаткування.

Міністерство фінансів України

Памятка з єдиного податку

Державна податкова служба в м.Києві в листі від 29.12.2011р. систематизувала основні параметри, які регулюють спрощену систему оподаткування згідно з нормами Податкового кодексу України у вигляді кількох таблиць:

• Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
• Порядок відмови від спрощеної системи оподаткування;
• Обмеження для ФОП - платників єдиного податку (порівняння 2011 - 2012).

Чи підтверджувати доходи первинними документами?

Тема наявності у єдинників первинних документів для ведення обліку доходів, як і багато інших питань у нашому законодавстві, має досить неоднозначне трактування. Органи податкової служби вважають, що підприємці зобов'язані вести облік на підставі первинних документів. Крім того, платники єдиного податку несуть відповідальність згідно зі ст. 121 ПК за порушення термінів зберігання документів із питань обчислення та сплати податків і зборів (встановлено штраф у розмірі 510грн.).

Отже, виходячи з позиції, що єдинники мали б підтверджувати всі записи у Книзі обліку доходів первинними документами, виникає питання: чим підтвержувати готівковий дохід? Адже платники єдиного податку звільнені від застосування РРО, тому не видають касових чеків і не виписують розрахункових квитанцій. Якщо дохід, отриманий у безготівковій формі, можна підтвердити випискою банку, то з готівкою зовсім не зрозуміло. Якщо підприємець продає товар у роздрібному магазині або на ринку, надає побутові послуги населенню - про які первинні документи може іти мова?

Звернемося за відповіддю до розяснень Мінфіна України (саме ця установа визначає порядок ведення обліку доходів платниками єдиного податку).

Лист Міністерства фінансів України від 29.02.2012 р.

Відповідно до підпункту 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платники єдиного податку першої та другої груп і платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів (далі - Книга) шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів і порядок її ведення (далі - Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 р. N 1637.

Відповідно до Порядку в Книзі відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності з сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримані готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безкоштовно отримані товари (роботи, послуги).

При відображенні доходів в Книзі факт їх надходження не завжди може бути підтверджений первинними документами, зокрема отримання готівки в оплату товарів (робіт, послуг), тому Кодексом та Порядком не передбачена вимога обов'язковості здійснення записів у Книзі на підставі первинних документів. При цьому дані, наведені в Книзі, є підтвердженням факту одержання доходу і використовуються для складання податкової декларації платника єдиного податку за відповідний податковий (звітний) період.

Департамент податкової,

митної політики

та методології бухобліку

Таким чином Мінфін визнав, що:

• не будь-який дохід може бути підтверджений первинними документами;
• чинне законодавство не вимагає підтверджувати записи в книзі обліку доходів первинними документами;
• підтвердженням факту отримання доходу є дані книги обліку доходів.

Отже підприємцю не обов'язково мати первинний документ, що підтверджує отримання доходу в готівковій формі. Досить фактично отриману суму доходу відобразити за підсумками робочого дня в книзі обліку доходів. Нагадаємо, що за несвоєчасне оприбуткування готівкової виручки до підприємця може бути застосовано штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (Указ Президента України від 12.06.95 р. № 436/95-ВР).

Кошти фіксованого податку можна перекинути на єдиний податок

Всі норми Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 04.11.2011 р. №4014-VI я повністю виконав, заяву про перехід подав 10.01.2012 р. Чому ДПАУ відмовляє у переведенні на єдиний податок з 01.06.2012 р. і вважає фіксований патент, проплачений та продовжений (з печаткою у бланку патенту) з 01.12.2011 до 31.05.2012 р., недійсним, незважаючи на те, що умови відмови чітко перераховано у ст. 299.9 Закону?

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України від 4 листопада 2011 року №4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» з 1 січня 2012 року втратив чинність Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», яким було передбачено використання спрощеної системи оподаткування за умови сплати фіксованого розміру податку.

Враховуючи вище зазначене, сплачені Вами кошти на розрахунковий рахунок фіксованого податку Ви можете перекинути на розрахунковий рахунок єдиного податку, але при цьому подати відповідну заяву до Державної податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси.

ДПC у м. Києві

Податкова декларація з ПДВ - як заповнювати

ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
(затверджена наказом Мінфіну від 25.11.2011 р. № 1492)

Загальні положення

Подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено п. 46.1 р. II «Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)» та ст. 203 р. V «Податок на додану вартість» ПКУ.

Звітний (податковий) період визначається у порядку, встановленому ст. 202 р. V ПКУ, і може дорівнювати одному календарному місяцю, а у випадках, визначених ПКУ, - календарному кварталу.

Відповідно до п. 49.18 р. II та п. 203.1 р. V ПКУ для подання декларації встановлюються такі строки:

– якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податку, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

– якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

ВСТУПНА ЧАСТИНА

Код рядка	Код додатка	Найменування рядка	Пояснення щодо заповнення
07		Ознака підприємства суднобудування	Указується позначка (х) для підприємств суднобудування та літакобудування відповідно (п. 2 р. V Порядку № 1492)
08		Ознака підприємства літакобудування
09		Ознака постачання в межах угод про розподіл продукції	Указується позначка (х) у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг у межах угод про розподіл продукції (п. 2 р. V Порядку № 1492)
10	Д6	Ознака підприємства (організації) інвалідів	Указується позначка (х) підприємствами та організаціями, які засновані громадськими організаціями інвалідів, де кількість інвалідів, які мають у таких організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 % суми загальних витрат з оплати праці, що відносяться до складу витрат виробництва (п. 2 р. V Порядку № 1492)

РОЗДІЛ I. ПОДАТКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Код рядка	Код додатка	Найменування рядка	Пояснення щодо заповнення
1	Д5	Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів	Включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання, здійснені на митній території України, та ті, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ визначено на митній території України (пп. 3.2 р. V Порядку № 1492)
2		Операції, що оподатковуються за нульовою ставкою:	х
2.1		експортні операції	Вказуються обсяги постачання, що оподатковуються за нульовою ставкою, окремо експортні (рядок 2.1) відповідно до вимог пп. 195.1.1 ПКУ, окремо інші операції (рядок 2.2) відповідно до вимог підпунктів 195.1.2, 195.1.3, п. 211.1 та п. 8, 22 підр. 2 р. XX ПКУ (пп. 3.3 р. V Порядку № 1492)
2.2		інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою
3	Д6	Операції, що не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу)	Заповнюється платником у тому випадку, якщо платник здійснює операції, що не є об'єктом оподаткування, як частину в загальному обсязі постачання та зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до вимог ПКУ (пп. 3.4 р. V Порядку № 1492)
4	Д6	Операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України	Вказується обсяг операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ПКУ за межами митної території України (пп. 3.5 р. V Порядку № 1492)
5	Д6	Операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))	Вказується обсяг операцій, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 ПКУ, тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до підр. 2 р. XX ПКУ та звільнених відповідно до міжнародних договорів (угод) (пп. 3.6 р. V Порядку № 1492)
6		Загальний обсяг постачання (сума значень з 1-го до 5-го рядка колонки А)	Вказується загальний обсяг оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Значення цього рядка дорівнює сумі рядків 1, 2.1, 2.2, 3, 4 та 5, і заповнюється тільки колонка А (пп. 3.7 р. V Порядку № 1492)
6.1		з рядка 6 - загальний обсяг операцій звітного періоду, що є об'єктом оподаткування (рядок 1 + рядок 2.1 + рядок 2.2 + рядок 5) колонки А	Вказується обсяг операцій, що є об'єктом оподаткування. Цей показник застосовується при розрахунках загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (пп. 3.7 р. V Порядку № 1492)
Примітка. У рядках 1 - 6 заповнюється тільки колонка А, де вказуються загальні обсяги постачання звітного періоду, які оподатковуються за основною ставкою, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до ст. 197 ПКУ, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підр. 2 р. XX ПКУ, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод), та обсяги постачання, що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ, та ті, що не оподатковуються у зв'язку з визначенням місця постачання послуг за межами митної території України відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ПКУ або постачання послуг за межами митної території України.  При визначенні обсягу постачання товарів/послуг за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміна "постачання товарів" та значення терміна "постачання послуг" (пп. 3.1 р. V Порядку № 1492)
7		Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України		Вказуються обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України (пп. 3.8 р. V Порядку № 1492)
8		Коригування податкових зобов'язань (рядок 8.1 (+ чи -) + рядок 8.2 (+ чи -))
8.1	Д1	коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання та податкових зобов'язань		Відображається збільшення або зменшення обсягів постачання та відповідно податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до ст. 192 ПКУ (пп. 3.9 р. V Порядку № 1492)
8.1.1	Д1	коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, по яких не нараховувався податок на додану вартість		Відображається збільшення або зменшення згідно зі ст. 192 ПКУ обсягів постачання, по яких не нараховувався ПДВ (пп. 3.9 р. V Порядку № 1492)
8.2		коригування податкових зобов'язань у зв'язку з нецільовим використанням товарів, ввезених із застосуванням звільнення від податку на додану вартість (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)) (+)		Вказуються суми збільшення податкових зобов'язань, що виникають у зв'язку із нецільовим використанням товарів, увезених у пільговому режимі (пп. 3.9 р. V Порядку № 1492)
9		Усього податкових зобов'язань (сума значень рядків (1 + 7 + 8 (- чи +)) колонки Б)		Визначається сума значень рядків 1, 7 та 8 колонки Б

РОЗДІЛ II. ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ 

Код рядка	Код додатка	Найменування рядка	Пояснення щодо заповнення
10	Д5	Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які:	х
10.1		підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою
10.2		не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України)
11		Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) без податку на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які:	х
11.1		підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою
11.2		не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України)
12		Імпортовані товари, необоротні активи та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які оподатковуються за основною ставкою та нульовою ставкою:	х
12.1		обсяг придбання, податок на додану вартість, сплачений митним органам
12.2		погашені податкові векселі (для підприємств суднобудування)	Вказується обсяг ввезення (імпорту) товарів, при митному оформленні яких сплату ПДВ було відстрочено шляхом видачі податкового векселя відповідно до підр. 3 р. XX ПКУ (тільки для підприємств суднобудівної промисловості (клас 35.11 групи 35 КВЕД ДК 009:2005). Цей рядок заповнюється у звітному (податковому) періоді, у якому податкові векселі оплачені (пп. 4.2 р. V Порядку № 1492)
12.3		обсяг придбання товару, ввезеного із застосуванням звільнення від податку на додану вартість (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))
12.4		послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України
13		Імпортовані товари, необоротні активи та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України):	х
13.1		обсяг придбання товару, податок на додану вартість по якому сплачений митним органам
13.2		обсяг придбання товару, ввезеного із застосуванням звільнення від податку на додану вартість (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))
13.3		послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України
14		Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України, імпорт товарів, необоротних активів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності	х
14.1	Д5	з податком на додану вартість	Вказується обсяг придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України, обсяг імпорту товарів та необоротних активів та обсяг отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для використання у господарській діяльності, з ПДВ (рядок 14.1) та без ПДВ (рядок 14.2) (пп. 4.3 р. V Порядку № 1492)
14.2		без податку на додану вартість
15	Д5, Д7	Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення, ввезення) з податком на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України):	У колонці А вказується обсяг придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, ввезення) з ПДВ товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ), та/або звільнені від оподаткування (ст. 197 ПКУ, підр. 2 р. XX ПКУ, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ПКУ за межами митної території України) (пп. 4.4 р. V Порядку № 1492)
15.1		частина*, що включається до складу податкового кредиту   ЧВ - значення колонки 5 таблиці 1 Д7	Розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за попередній календарний рік. Для новоствореного платника та/або платника, у якого протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, - перший звітний (податковий) період, у якому задекларовані такі операції.  Відповідний розподіл суми ПДВ для визначення частини податкового кредиту здійснюється відповідно до визначеної у колонці 5 таблиці 1 Д7 частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях.  Визначена частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях застосовується протягом поточного календарного року (пп. 4.4 р. V Порядку № 1492)
15.2		частина*, що не включається до складу податкового кредиту
Примітка. До рядків 10 - 15 включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з ПДВ або без ПДВ товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, імпортованих товарів, необоротних активів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності або придбані з метою використання для постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ПКУ за межами митної території України, окремо за напрямами використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування) (пп. 4.1 р. V Порядку № 1492)
16		Коригування податкового кредиту (сума значень рядків (16.1 (+ чи -) + 16.1.2 (+ чи -) + 16.2 + 16.3 + 16.4 (+ чи -))
16.1	Д1	коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1	Відображається коригування згідно зі ст. 192 ПКУ обсягів придбання податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1 (пп. 4.5 р. V Порядку № 1492)
16.1.1	Д1	коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання, по яких не нараховувався податок на додану вартість	Відображається збільшення або зменшення згідно зі ст. 192 ПКУ обсягів придбання, по яких не нараховувався ПДВ (пп. 4.5 р. V Порядку № 1492)
16.1.2	Д1	коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у рядок 15.1	Відображається коригування згідно зі ст. 192 ПКУ обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у рядок 15.1. Значення цього рядка враховується при коригуванні податкового кредиту після перерахування частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року операцій та перерахування частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях за результатами 12, 24 і 36 місяців (пп. 4.5 р. V Порядку № 1492)
16.1.3	Д1	коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання, які було включено у рядок 15.2	Відображається коригування згідно зі ст. 192 ПКУ обсягів придбання, за якими ПДВ не включався до податкового кредиту і які було включено у рядок 15.2 (пп. 4.5 р. V Порядку № 1492)
16.2		коригування податкового кредиту внаслідок часткового використання товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва (-)	Відображається коригування, пов'язане з використанням раніше придбаних товарів/послуг, необоротних активів частково для виготовлення сільськогосподарськими підприємствами сільськогосподарських товарів/послуг або переробними підприємствами готової продукції, а частково для виготовлення інших товарів/послуг.  Таке коригування проводиться виходячи із залишкової вартості необоротних активів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню в сільськогосподарському або переробному виробництві відповідно до частки використання таких товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва та в інших операціях (для сільськогосподарських підприємств не нижче питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг, розрахованої відповідно до вимог п. 209.6 ПКУ): а) у разі зміни напряму використання товарів/послуг, необоротних активів з іншої діяльності на діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства або на діяльність з виготовлення готової продукції переробним підприємством; б) при реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування (пп. 4.5 р. V Порядку № 1492)
16.3		коригування податкового кредиту по постачанню сільськогосподарської продукції у митному режимі експорту (переноситься з рядка 12.3 декларації (скороченої))(+)	Відображаються суми ПДВ, включені до податкового кредиту за операціями сільськогосподарських підприємств із вивезення сільськогосподарської продукції у митному режимі експорту. Значення цього рядка переноситься з рядка 12.3 декларації (скороченої) (пп. 4.5 р. V Порядку № 1492)
16.4	Д7	коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях	Відображається коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Такий перерахунок здійснюється платником податку за підсумками календарного року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.  Перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій здійснюється у порядку та за формою згідно з таблицею 2 Д7.  Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку (пп. 4.5 р. V Порядку № 1492)
17		Усього податкового кредиту (сума значень рядків (10.1 + 12.1 + 12.2 + 12.4 + 15.1 + 16 (- чи +)) колонки Б)	х

РОЗДІЛ III. РОЗРАХУНКИ З БЮДЖЕТОМ ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД 

Код рядка	Код додатка	Найменування рядка	Пояснення щодо заповнення
18		Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17) (позитивне значення)	Заповнюється, якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано позитивне значення (пп. 4.6.1 р. V Порядку № 1492)
19		Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9) (позитивне значення)	Заповнюється, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення (пп. 4.6.2 р. V Порядку № 1492)
20		Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду:	х
20.1		у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість	Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з ПДВ, у т. ч. розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (пп. 4.6.3 р. V Порядку № 1492)
20.2		до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19 - рядок 20.1) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду**)
21		Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21.1 + рядок 21.2 + рядок 21.3):
21.1		значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду
21.2		значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду
21.3		зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу	Відображується збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби (пп. 4.6.7 р. V Порядку № 1492)
22	Д2	Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 - рядок 18)
23	Д3	Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 Д3) (рядок 23.1 + рядок 23.2):	До рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період переноситься значення рядка 3 Д3.  Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації (пп. 4.6.5 р. V Порядку № 1492)
23.1	Д4	на рахунок платника у банку
23.2		у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів
24		Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду)	Відображається залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду (пп. 4.6.6 р. V Порядку № 1492)
25		Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18 - рядок 21)	Вказується сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (пп. 4.6.8 р. V Порядку № 1492)

____________ * Визначається виходячи з частки, розрахованої у таблиці 1 додатка 7 до декларації, і застосовується протягом поточного року. ** Для підприємств суднобудування і літакобудування - декларації поточного звітного (податкового) періоду.