Як повернути помилково перераховані кошти

Відповідно до пункту 12 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» з 1 січня 2013 року плата за одержання інформації з державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, зараховується на реєстраційний рахунок апарату Мін'юсту, відкритий в Державній казначейській службі України.
В Міністерство юстиції України надходять численні звернення щодо повернення помилково перерахованих коштів.
Повернення помилково перерахованих коштів за одержання інформації з державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, здійснюється на підставі п.15 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року №226 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року за № 1000/7288.
Для повернення вказаних коштів до Міністерства юстиції України необхідно надати :

• заяву (на офіційному бланку – для юридичних осіб) з обов’язковим зазначенням: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету; суми платежу, що підлягає поверненню; банківські реквізити одержувача коштів; для юридичних осіб - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, для фізичних осіб - ідентифікаційний код за ДРФО (у разі відсутності - серія та № паспорту та відмітку про відсутність коду), номер контактного телефону та адреси;
• документ (ксерокопія), який підтверджує перерахування коштів на рахунок Міністерства юстиції України;
• підтвердження (в оригіналі) суб’єкта надання послуг про те, що послуга на вказану суму не надавалась.

 Департамент планово-фінансової діяльності,
бухгалтерського обліку та звітності Мін'юсту

Яким чином наймана особа ФОП на загальній системі оподаткування заповнює графу 3 Книги обліку доходів і витрат?

Яким чином наймана особа ФОП на загальній системі оподаткування заповнює графу 3 Книги обліку доходів і витрат, а саме: по кожній проданій одиниці товару чи вказує загальну суму, яка зазначена у фіскальному касовому чеку, за умови використання РРО?

 Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.    
     Згідно з п.11 ст. 3 Закону суб’єкти господарювання повинні проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
     Відповідно до п. 3.1 та 3.2 розділу 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги) та повинен містити обов’язкові реквізити, зокрема:
     - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);
     - вартість одиниці виміру товару (послуги);
     - найменування товару (послуги);
     - позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати;
     загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО».
     Порядок ведення фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування Книги встановлений наказом ДПА України від 24.12.10 № 1025 (далі – Порядок).
     Відповідно до п. 2 Порядку кожен найманий працівник - фізична особа (далі - наймана особа), що здійснює операції за готівку, веде їх облік у Книзі, яка реєструється фізичною особою - підприємцем.
     Згідно із п. 3 Порядку ведення Книги найманими працівниками здійснюється у такому порядку:
     у гр. 1 вказується дата заповнення;
     у гр. 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності.
     При цьому, графа 3 заповнюється по кожному факту здійснення операції.
     у гр. 8 наймана особа відображає вартість отриманого товару за цінами реалізації.
     Враховуючи те, що при здійсненні розрахункових операцій найманий працівник використовує РРО та здійснює роздрукування фіскального касового чеку, в якому зазначається вартість проданого товару, найменування товару та загальна сума, то у графі 3 Книги відображається лише загальна сума, яка зазначена у касовому чеку.

Єдина база податкових знань

 

Яким чином ФОП на загальній системі оподаткування може виправити помилку в Книзі обліку доходів та витрат?

Яким чином ФОП на загальній системі оподаткування може виправити помилку в Книзі обліку доходів та витрат? 

Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, завтерджений наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1025 (далі – Порядок).
     Відповідно до п. 2 Порядку записи у Книзі обліку доходів та витрат виконуються кульковою або чорнильною ручкою (виправлення допускаються тільки з завіренням їх самозайнятою особою).
     Враховуючи вищевикладене, якщо при заповненні Книги обліку доходів та витрат фізична особа - підприємець виявляє помилку, то вона може закреслити помилково вказану суму доходу або витрат та поряд з виправленням поставити особистий підпис з надписом «Виправленому вірити».

Єдина база податкових знань

 

Як переносити дані із Книги обліку доходів та витрат найманої особи до Книги ФОП в кінці місяця, підсумковим рядком чи по кожній окремій операції?

Як переносити дані із Книги обліку доходів та витрат найманої особи до Книги ФОП в кінці місяця, підсумковим рядком чи по кожній окремій операції?

 Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.    
     Порядок ведення фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування Книги встановлений наказом ДПА України від 24.12.10 № 1025 (далі – Порядок).
     Відповідно до п. 2 Порядку кожен найманий працівник - фізична особа (далі - наймана особа), що здійснює операції за готівку, веде їх облік у Книзі, яка реєструється фізичною особою - підприємцем.
     Згідно із п. 3 Порядку      наймані особи заповнюють дані Книги відповідно до гр. 1, 3, 8. Графа 3 заповнюється по кожному факту здійснення операції. У гр. 8 наймана особа відображає вартість отриманого товару за цінами реалізації. Дані з Книг найманих осіб включаються до Книги фізичних осіб - підприємців в останній день місяця.
     При цьому, у гр. 3 фізична особа – підприємець щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік.
     Отже, фізична особа – підприємець систематично включає до своєї Книги обліку доходів та витрат сумарні підсумки отриманих доходів за відповідний період з кожної Книги найманого працівника для забезпечення систематичного обліку та виведення результатів діяльності за місяць (квартал, рік).

Єдина база податкових знань

 

Які особливості ведення Книги обліку доходів та витрат ФОП на загальній системі оподаткування у разі використання найманих працівників?

Які особливості ведення Книги обліку доходів та витрат ФОП на загальній системі оподаткування у разі використання найманих працівників?

 Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.    
     Порядок ведення фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування Книги встановлений наказом ДПА України від 24.12.10 № 1025 (далі – Порядок).
     Відповідно до п. 2 Порядку кожен найманий працівник - фізична особа (далі - наймана особа), що здійснює операції за готівку, веде їх облік у Книзі, яка реєструється фізичною особою - підприємцем.
     У Книзі для найманих осіб зазначаються адреса місця здійснення діяльності, ПІБ найманої особи та фізичної особи – підприємця (роботодавця) та їх реєстраційний номер облікової картки платника податків, а у разі його відсутності - серія та номер паспорта (для фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДПС та мають відмітку у паспорті).
     Згідно із п. 3 Порядку ведення Книги здійснюється у такому порядку:
     у гр. 1 вказується дата заповнення;
     у гр. 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання;
     у гр. 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом звітного року записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у фізичної особи – підприємця;
     до гр. 4 записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов’язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг (номер, дата і назва документа). Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи.
     у гр. 5 відображається загальна вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей.
     у гр. 6 відображається сума витрат, яка безпосередньо пов’язана з отриманням доходу. фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, заповнюють гр. 7 та 8:
     до гр. 7 записуються відомості про внутрішнє переміщення товару (відпуск під реалізацію найманій особі) із зазначенням адреси місця здійснення діяльності, ПІБ найманої особи та її реєстраційного номера облікової картки платника податків, а у разі його відсутності - серії та номера паспорта (для фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби та мають відмітку у паспорті);
     у гр. 8 відображається вартість товару, переданого на реалізацію за цінами придбання.
     При цьому, наймані особи заповнюють дані Книги відповідно до гр. 1, 3, 8. Графа 3 заповнюється по кожному факту здійснення операції. У гр. 8 наймана особа відображає вартість отриманого товару за цінами реалізації. Дані з Книг найманих осіб включаються до Книги фізичних осіб - підприємців в останній день місяця.
     у гр. 9 відображаються витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, понесені у звітному місяці.
     у гр. 10 відображаються фактично понесені інші витрати, безпосередньо пов’язані з одержанням доходу, які не зазначені у гр. 6 та 9, включаючи вартість оплачених виконаних робіт та наданих послуг.
     гр. 12 розраховується як різниця між доходом від здійснення діяльності та документально підтвердженими витратами, пов’язаними із отриманням доходу.

Єдина база податкових знань

 

Яким чином ФОП на загальній системі оподаткування відображає повернення товару?

Яким чином ФОП на загальній системі оподаткування відображає повернення товару? 

 Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування здійснюється відповідно до норм ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України віл 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).
     Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книги обліку доходів та витрат (далі – Книга) та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
     Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначено у Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджений наказом ДПА України від 24.12.10 № 1025 (далі – Порядок).
     У разі повернення товару, заповнення Книги можна здійснювати наступним чином.
     У графі 3 з від’ємним знаком відображається сума коштів, яка підлягає виплаті покупцю за товар, що повертається. При цьому, для обліку товару, який повертається, у графі 5 доцільно одночасно відобразити його вартість за цінами придбання фізичною особою – підприємцем, а в графі 4 – реквізити документа, який підтверджує таке повернення (акт повернення товару, тощо).
     Крім того, п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
     Згідно із п. 4.7 та п. 4.8 розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 із змінами та доповненнями, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача». Забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
     Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити:
     дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);
     відомості про товар (послугу);
     суму виданих коштів;
     номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
     Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку зберігаються протягом 3 років.
     Враховуючи вищевикладене, сума коштів, яка виплачується покупцю у разі повернення товару, відображається фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування у Книзі та проводиться через РРО.

Єдина база податкових знань

 

Який порядок ведення Книги обліку доходів i витрат, якщо ФОП на загальній системі оподаткування, здійснює декілька видів підприємницької діяльності?

Який порядок ведення Книги обліку доходів i витрат, якщо ФОП на загальній системі оподаткування, здійснює декілька видів підприємницької діяльності (торгівля, послуги, виконання робіт)?

 Порядок ведення Книги обліку доходів та витрат фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування затверджений наказом ДПА України від 24.12.10 № 1025 (далі – Порядок).
     Відповідно до п. 3 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат (далі Книга) здійснюється у такому порядку:
     у графі 1 вказується дата заповнення.
     у графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання.
     у графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом звітного року записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у самозайнятої особи.
     до графи 4 записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов’язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг (номер, дата і назва документа). Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи.
     у графі 5 відображається загальна вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей.
     у графі 6 відображається сума витрат, яка безпосередньо пов’язана з отриманням доходу.
     у графі 9 відображаються витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, понесені у звітному місяці.
     у графі 10 відображаються фактично понесені інші витрати, безпосередньо пов’язані з одержанням доходу, які не зазначені у графах 6 та 9, включаючи вартість оплачених виконаних робіт та наданих послуг.
     графа 12 розраховується як різниця між доходом від здійснення діяльності та документально підтвердженими витратами, пов’язаними із отриманням доходу.
     Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, які здійснюють декілька видів підприємницької діяльності (торгівля, послуги, виконання робіт), ведуть одну Книгу без здійснення розподілу на кожний вид діяльності.

Єдина база податкових знань

 

Чи необхідно ФОП на загальній системі оподаткування переносити всі дані з Книги обліку доходів та витрат за ф.№10, яка велась до моменту реєстрації нової Книги за новою формою та на яку дату?

Чи необхідно ФОП на загальній системі оподаткування в зв’язку із затвердженням нової форми Книги обліку доходів і витрат (з 21.01.11) переносити всі дані з Книги обліку доходів та витрат за ф.№10, яка велась до моменту реєстрації нової Книги за новою формою та на яку дату?

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.  
     Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджений наказом ДПА України від 24.12.10 № 1025, який набрав чинності з 21.01.11 (далі – Порядок).
     Відповідно до п. 2 Порядку самозайняті особи повинні придбавати та оформлювати Книгу самостійно. Книга має вигляд зошита чи блокнота. Прошнурована з пронумерованими сторінками Книга безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за основним місцем обліку самозайнятої особи.
     У разі, якщо фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування реєструє нову Книгу, в зв’язку із затвердженням нової форми Книги, то на дату реєстрації до нової Книги переносяться залишки товарів, про що робиться відповідний запис як у використаній, так і в новій Книзі.
     Враховуючи вищевикладене, в зв’язку з тим, що нова форма Книги та порядок її ведення почали діяти з 21.01.11, а до цієї дати фізичною особою – підприємцем використовувалась Книга за ф. № 10, то при реєстрації нової Книги до неї переноситься залишок товару на дату реєстрації даної Книги, тобто перенесення всіх даних Книги за ф. 10 нормами чинного законодавства не передбачено.

Єдина база податкових знань

 

Яким чином ФОП на загальній системі оподаткування відображає у Книзі обліку доходів та витрат товар, який був використаний підприємцем на власні потреби, якщо даний товар був раніше облікований у Книзі обліку доходів та витрат?

Яким чином ФОП на загальній системі оподаткування відображає у Книзі обліку доходів та витрат товар, який був використаний підприємцем на власні потреби, якщо даний товар був раніше облікований у Книзі обліку доходів та витрат?

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга) та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.   
     Форма Книги та порядок її ведення визначено у Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджений наказом ДПА України від 24.12.10 № 1025 (далі – Порядок).
     Відповідно до п. 3 Порядку:
     - у гр. 2 та 11 Книги відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання.
     - у гр. 3 Книги щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік.
     - до гр. 4 Книги записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов’язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг (номер, дата і назва документа). Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи.
     - у гр. 5 Книги відображається загальна вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей.
     - у гр. 6 Книги відображається сума витрат, яка безпосередньо пов’язана з отриманням доходу.
     - гр. 12 Книги чистий дохід розраховується як різниця між доходом від здійснення діяльності та документально підтвердженими витратами, пов’язаними із отриманням доходу.
     У разі, якщо фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування витрачає (вилучає) придбаний товар, який облікований у Книзі, на особисті (власні) потреби, то з метою уникнення порушення щодо ведення Книги, зокрема залишку товарних запасів, вартість товару, який був використаний на власні потреби, доцільно відобразити з від’ємним знаком у гр. 5 за ціною не нижчою від ціни придбання фізичною особою – підприємцем, проте до витрат вказане списання не включається. 

Єдина база податкових знань

 

Чи необхідно ФОП, в зв’язку з набранням чинності Наказу ДПА України від 24.12.2010р. №1025, реєструєструвати нову Книгу обліку доходів та витрат?

Чи необхідно ФОП, в зв’язку з набранням чинності Наказу ДПА України від 24.12.2010р. №1025, реєструєструвати нову Книгу обліку доходів та витрат? 

Відповідно п.177.10 п.177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ фізичні особи - підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
     Наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1025 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» затверджено нову форму Книги обліку доходів та витрат.
     Тому, фізичним особам – підприємцям, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, необхідно зареєструвати нову Книгу обліку доходів та витрат.
     Придбається та оформлюється Книга обліку доходів та витрат самостійно. Книга обліку доходів та витрат безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за основним місцем обліку самозайнятої особи. 

Єдина база податкових знань

 

Чи зобов’язаний ФОП на загальній системі оподаткування вести Книгу обліку доходів і витрат з 01.01.2011 року та за якою формою?

Чи зобов’язаний ФОП на загальній системі оподаткування вести Книгу обліку доходів і витрат з 01.01.2011 року та за якою формою?

Відповідно до п. 177.10 ст.177 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ фізичні особи - підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
     Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом державної податкової служби.

Єдина база податкових знань

 

Чи необхідно ФОП на загальній системі оподаткування вести облік товарів і товарних запасів та яка відповідальність за його неведення?

Чи необхідно ФОП на загальній системі оподаткування вести облік товарів і товарних запасів та яка відповідальність за його неведення з 01.01.2011 року?

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції Закону України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI, далі – Закон), суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані вести у порядку, передбаченому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку реалізованих товарів (наданих послуг).
     До документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать первинні документи: накладні, товарно-транспортні накладні, вантажні митні декларації, закупівельні акти та ін.
Статтею 6 Закону визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб’єктів малого підприємництва.
     Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
     Фізичні особи – підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон).
     Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення затверджено наказом ДПА України від 24.12.10 № 1025 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення».
     При цьому, сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання відображається у графах 2 та 11 вищезазначеної Книги.
     Таким чином, фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, не звільняються від ведення обліку товарів та товарних запасів в сумарному виразі у Книзі обліку доходів та витрат на підставі первинних документів та через РРО.
     Згідно із ст. 20 Закону до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     При цьому, згідно із ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями, не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів та витрат суб’єктами господарювання, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Враховуючи вищевикладене, у разі, якщо перевіркою фізичної особи - підприємця, який перебуває на загальній системі оподаткування, встановлюється порушення щодо порядку обліку товару та товарних запасів, то такий суб’єкт господарювання притягується до адміністративної відповідальності, а також до нього застосовуються фінансові санкції.

Єдина база податкових знань

 

Яким чином ведуть облік доходів і витрат ФО, які здійснюють незалежну професійну діяльність?

Яким чином ведуть облік доходів і витрат ФО, які здійснюють незалежну професійну діяльність?

Відповідно до п. 178.6 ст. 178 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів та витрат від такої діяльності.
     Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність встановлений наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1025 (далі – Порядок).
     Згідно із п. 3 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат здійснюється у такому порядку:
     у графі 1 вказується дата заповнення.
     у графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання.
     у графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом звітного року записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у самозайнятої особи.
     до графи 4 записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов’язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг (номер, дата і назва документа). Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи.
     у графі 5 відображається загальна вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей.
     у графі 6 відображається сума витрат, яка безпосередньо пов’язана з отриманням доходу.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, графи 7 та 8 не заповнюють.
     у графі 9 відображаються витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, понесені у звітному місяці.
     у графі 10 відображаються фактично понесені інші витрати, безпосередньо пов’язані з одержанням доходу, які не зазначені у графах 6 та 9, включаючи вартість оплачених виконаних робіт та наданих послуг.
     графа 12 розраховується як різниця між доходом від здійснення діяльності та документально підтвердженими витратами, пов’язаними із отриманням доходу шомісячно. 

 Єдина база податкових знань

Як треба заповнювати Книгу обліку доходів за відсутності доходів протягом дня?

Чи необхідно ФОП платнику ЄП, яка віднесена до першої – третьої групи, заповнювати книгу обліку доходів або книгу обліку доходів і витрат, якщо протягом робочого дня доходи не отримувалися?

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному пп. 296.1.1 – 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ.
     Згідно із пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
     Підпунктом 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат.
     Порядки ведення книг обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, та книг обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15.12.11 № 1637 (далі – Порядки № 1637).
     Відповідно до вимог Порядків № 1637 фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп відображають фактично отриману суму доходу та фактично понесених витрат від провадження діяльності.
     Записи в книгах обліку доходів або книгах обліку доходів і витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.
     Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка віднесена до першої – третьої групи, протягом робочого дня не отримувала дохід, то заповнювати книгу обліку доходів або книгу обліку доходів і витрат не потрібно.

Єдина база податкових знань

Спрощенці І та ІІ груп мають право на щорічну «податкову відпустку»

Платники, які застосовують спрощену систему оподаткування, першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Нарахування таких внесків здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви платника щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Водночас, платники-спрощенці зазначених груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку на один календарний місяць у році на час відпустки, а також за період хвороби, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. При цьому платник повинен мати підтверджену копію листка (листків) непрацездатності. Така інформація подається за заявою у довільній формі.

Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами Податкового кодексу не передбачено. Однак, з метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до органу ДПС заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності - одразу після закінчення лікарняного.

Нагадуємо, що порядок нарахування та строки сплати єдиного податку визначені ст. 295 Податкового кодексу України. 

Державна податкова служба України

29 березня останній день сплати податкової декларації з ПДВ

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, для подання податкової декларації. Тобто, 29 березня 2013 року останній день сплати податкової декларації з ПДВ за лютий 2013 року платниками, у яких базовий звітний період дорівнює календарному місяцю.

У разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов’язання протягом встановлених строків, такий платник податків несе відповідальність у вигляді штрафу, а саме:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, штраф сплачується у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (ст. 126 розд. ІІ ПКУ).

Нагадаємо, що податкові декларації подаються за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.

Строки сплати податкового зобов’язання визначено п. 57.1 статті 57 глави 4 розділу II Податкового кодексу України. 

ДПСУ

Податок на доходи фізичних осіб сплачується до бюджету єдиним платіжним документом

Податковий агент, який нараховує та виплачує будь-який оподатковуваний дохід платнику податку, зобов’язаний із суми такого доходу утримати та перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету єдиним платіжним документом під час виплати оподатковуваного доходу. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише разом з розрахунковим документом на перерахування відповідного податку до бюджету.

Окремі види оподатковуваних доходів не підлягають оподаткуванню у момент нарахування чи виплати, але не звільняються від оподаткування загалом. У такому випадку платник податку зобов’язаний самостійно включити суму цих доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.  Декларація для платників податку на доходи фізичних осіб подається до 1 травня року, що настає за звітним. Фізична особа зобов’язана до 1 серпня сплатити до бюджету суму податкового зобов’язання, зазначену в податковій декларації.

У разі надання платнику оподатковуваного доходу у не грошовій формі чи виплати готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо податковим агентом оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується (не надається) платнику, то податок, який підлягає утриманню з нарахованого доходу, перераховується до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду.

Нагадаємо, порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб визначає ст.168 ПКУ. 

ДПСУ

Визначення суми податкового кредиту при ремонті авто за рахунок страхових виплат

Якщо автомобіль, який використовується в оподатковуваній діяльності, відремонтовано за рахунок страхових виплат, то сума ПДВ, до складу податкового кредиту власника автомобіля не відноситься. При цьому, якщо ремонт автомобіля здійснений частково за рахунок коштів страхувальника у вигляді франшизи, то платник податку має право віднести до податкового кредиту суму ПДВ, пропорційну частці цієї франшизи.

Франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Нагадаємо, що податковий кредит – сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Порядок визначення податкового кредиту передбачено ст. 198 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями. 

ДПСУ

Чи можуть платники єдиного податку другої групи отримувати оплату за свої послуги електронними коштами?

Нагадаємо, що розрахунки з платниками єдиного податку можуть здійснюватися готівковими коштами або безготівковими на розрахунковий рахунок підприємця.
Електронні кошти (Яндекс Кошти, Webmoney та ін.) ні до тих, ні до інших не відносяться. Тому платники, які застосовують спрощену систему не мають права приймати оплату за свої послуги чи проданий товар електронними коштами.
Відповідна норма передбачена п.291.6  ст.291 р. ХІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
Водночас, варіант розрахунків електронними коштами можливий, якщо підприємець укладе договір з банком про отримання банком електронних коштів від клієнтів такого підприємця і переведення їх на розрахунковий рахунок підприємця у вигляді безготівкових коштів.
Крім того, якщо інтернет-магазин – платник єдиного податку, відправляє свій товар в інше місто поштовою службою і доручає їй отримати кошти від свого покупця готівкою, а потім перерахувати магазину на розрахунковий рахунок – така форма оплати також можлива.

ДПСУ

«Спрощенці», яким анульовано свідоцтво платника ПДВ, зобов’язані змінити ставки єдиного податку

Юридичні особи, які здійснюють свою діяльність на спрощеній системі оподаткування, та при цьому є платниками ПДВ, сплачують єдиний податок  за ставками 3 (для платників єдиного податку четвертої групи) та 5 відсотків (для платників єдиного податку шостої групи).   

У разі анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, суб’єкт господарювання зобов`язаний  перейти на сплату єдиного податку за ставками  5 та 7 відсотків відповідно.

Для цього необхідно подати відповідну заяву до органу податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, наступного за кварталом, у якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.

У випадку, якщо платник самостійно не подав заяву та відповідно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками 5 та 7 відсотків, свідоцтво платника єдиного податку анулюється за рішенням органу державної податкової служби на підставі акта перевірки .

Нагадуємо, що заява подається за вибором платника податків в один із таких способів:

- особисто платником або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Порядок обрання, переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від її застосування визначені ст. 298 Податкового кодексу України.  

ДПСУ

У разі зміни прізвища фізичної особи-підприємця подайте до органу ДПС заяву

Якщо фізична особа-підприємець, яка застосовує спрощену систему оподаткування, змінила своє прізвище, ім’я, по батькові або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до виданого їй Свідоцтва платника єдиного податку вносяться зміни. Для цього такій особі необхідно подати до органу ДПС за місцем реєстрації відповідну заяву. Заява подається протягом місяця з дня виникнення змін. Орган ДПС вносить зміни до раніше виданого свідоцтва в день подання платником єдиного податку заяви.

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності платники єдиного податку першої і другої груп подають заяву не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни. А платники єдиного податку третьої і п’ятої груп заяву подають разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися зміни.

За бажанням платника єдиного податку раніше видане свідоцтво може бути замінено та отримано нове при наявності у такого платника обставин, визначених у п.299.12 ст.299 ПКУ. Зокрема, у разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи-підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків), податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності.

До отримання нового свідоцтва платник єдиного податку здійснює господарську діяльність на підставі раніше виданого свідоцтва, яке повертається органу державної податкової служби у день отримання нового свідоцтва (п.299.13 ст.299 ПКУ). 

ДПСУ

Особливості отримання та застосування податкової соціальної пільги

Податкова соціальна пільга — це можливість платника податків зменшити нарахований загальний місячний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати. Сума, на яку зменшується загальний місячний оподатковуваний дохід, визначається як відсоток прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слід звернути увагу, що незважаючи на збільшення протягом року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100-відсотковому розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, тобто протягом звітного податкового року розмір податкової соціальної пільги залишається незмінним.
Водночас п. 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу передбачено, що для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 цього Кодексу податкова соціальна пільга до 31 грудня 2014 р. надається в розмірі, що дорівнює 50-відсотковому розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2012 р. становить 1073 грн., то з урахуванням зазначеного положення протягом 2012 р. розмір податкової соціальної пільги становить 536,50 грн.
Підстави для отримання пільги
Підставою для отримання платником податків податкової соціальної пільги є подання роботодавцю заяви про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги та документів, що підтверджують таке право.
Тобто платник на свій розсуд обирає для себе найвигідніше місце застосування податкової соціальної пільги до заробітної плати незважаючи на місце  знаходження трудової книжки.
Заява про застосування пільги подається у довільній формі. За зразок може бути взято форму заяви, встановлену наказом № 461.
Податкова соціальна пільга застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.
Податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.
Категорії платників податку та перелік документів на отримання податкової соціальної пільги наведено в табл.
Таблиця

Норма Податкового кодексу	ПОКАЗНИК/КАТЕГОРІЯ ПЛАТНИКА ПОДАТКУ			2011 рік	2012 рік
1	2			3	4
	Прожитковий мінімум для працездатної особи на 01.01 звітного податкового року (далі - ПМ), грн.			941,00	1073,00
Підпункт 169.4.1 п. 169.4 ст. 169	Граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги, дорівнює 1,4 х ПМ, грн.			1320,00	1500,00
Розділ ХІХ п. 1	Розмір податкової соціальної пільги (далі - ПСП), % ПМ та грн.			50% - 470,50	50% - 536,50
	Розмір (%) та сума (грн.) ПСП	Документи, необхідні для отримання податкової соціальної пільги
Підпункт 169.1.1 п. 169.1 ст. 169	Будь-який платник податку	Заява	100%	470,50	536,50
Підпункт 169.1.2 п. 169.1 ст. 169	Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину	Заява; копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживала до прибуття в Україну; копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);
Підпункт «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169	Одинока матір (батько), вдова (вдівець) або опікун, піклувальник які мають дитину (дітей) віком до 18 років, - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років*	Заява; копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживала до прибуття в Україну; копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник); копія свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець); копія паспорта
Підпункт «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169	Платник, який утримує дитину-інваліда, - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років	Заява; копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни,	150%	707,75	804,75
		в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживала до прибуття в Україну; копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник); пенсійне посвідчення дитини або довідка медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років; медичний висновок, виданий закладами МОЗ в установленому порядку (якщо із заявою звертається платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 16 років)
Підпункт «в» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169	Особа, віднесена законом до 1 або 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи	Заява; копія посвідчення (дубліката посвідчення) встановленого зразка: громадянина (громадянки), який (яка) постраждав (постраждала) внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 серії А з відбитком штампа «Перереєстровано» та записом про дату перереєстрації, а також вкладкою встановленого зразка; учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії А з відбитком штампа «Перереєстровано» та записом про дату перереєстрації; громадянина (громадянки), евакуйованого (евакуйованої) у 1986 р. із зони відчуження, категорії 2 серії Б; громадянина (громадянки), який (яка) постійно проживав (проживала) у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення Уряду України про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28.06.89 р. № 224), категорії 2 серії Б. Особи, нагороджені грамотами Президії Верховної Ради УРСР за участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, подають копію Грамоти
Підпункт «г» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169	Учень, студент, аспірант, ординатор, ад'юнкт	Заява; довідка з навчального закладу або наукової установи
Підпункт «ґ» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169	Інвалід I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільгу яким визначено пп. «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169	Заява; копія пенсійного посвідчення або довідка медико-соціальної експертизи
Підпункт «д» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169	Особа, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів	Заява; копія акта Президента України про призначення зазначеної стипендії
Підпункт «е» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169	Учасник бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169	Заява; копія посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях у період після Другої світової війни
Підпункт «а» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169	Герой України, Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці або повний кавалер ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особа, нагороджена чотирма і більше медалями «За відвагу»	Заява; копія орденської книжки Героя України, Героя Радянського Союзу або Героя Соціалістичної праці або копії орденських книжок кавалерів орденів Слави чи Трудової Слави трьох ступенів, або довідки чи інші документи, що підтверджують присвоєння звання Героя України, Героя Радянського Союзу, Героя Соціалістичної праці, нагородження орденами Слави чи Трудової Слави трьох ступенів та чотирма медалями «За відвагу»	200%	941,00	1073,00
Підпункт «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169	Учасник бойових дій під час Другої світової війни або особа, яка на той час працювала в тилу, та інвалід І і ІІ групи із числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»	Заява; копія посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях під час Другої світової війни; пенсійне посвідчення або довідка медико-соціальної експертизи; документи, що підтверджують факт роботи в тилу під час Другої світової війни
Підпункт «в» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169	Колишній в'язень концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особа, визнана репресованою чи реабілітованою	Заява; довідка, видана компетентними органами, чи документи, які містять необхідні відомості про факт визнання особи репресованою чи реабілітованою; копія посвідчення жертви нацистських переслідувань
Підпункт «г» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169	Особа, насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками	Заява; копія посвідчення жертви нацистських переслідувань або довідка, видана компетентними органами, чи документи, які містять необхідні відомості про факт насильного вивезення з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками
Підпункт «ґ» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169	Особа, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р.	Заява; документ, який містить необхідні відомості про факт перебування на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р.

____________
* Одинокою матір'ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.

♦ Запитання. Чи потрібно щороку поновлювати заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги?
Щорічне поновлення заяви про застосування пільги Податковим кодексом не передбачено і в разі дотримання вимог ст. 169 цього Кодексу податкова соціальна пільга застосовується до заробітної плати платника податку з дня отримання роботодавцем заяви про застосування пільги.
Однак якщо у платника податків виникає право на застосування податкової соціальної пільги з інших підстав, ніж тих, що зазначені у попередній заяві, такий платник повинен подати нову заяву з відповідними підтвердними документами.
Граничний розмір заробітної плати для застосування пільги
Відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї згідно із законодавством виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2012 р. — 1500 грн.).
Для цілей розділу IV Податкового кодексу заробітна плата — основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).
У разі перевищення місячної заробітної плати понад установлений розмір питання щодо надання податкової соціальної пільги не розглядається незалежно від категорії платника податку.
До доходів, відмінних від заробітної плати, застосування податкової соціальної пільги Податковим кодексом не передбачено.
♦ Приклад 1
Заробітна плата платника податків становить 1485 грн. Оскільки його дохід у межах граничного розміру (1500 грн.), такий платник має право на застосування пільги. Податком на доходи фізичних осіб оподатковується заробітна плата, з якої вже утримано єдиний соціальний внесок та сума податкової соціальної пільги, тому розраховуємо суму єдиного соціального внеску:
1485 грн. х 3,6% = 53,46 грн.
Вираховуємо суму єдиного соціального внеску:
1485 грн. — 53,46 = 1431,54 грн.
Податок на доходи фізичних осіб без урахування податкової соціальної пільги становить:
1431,54 грн. х 15% = 214,73 грн.
Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:
1431,54 грн. — 214,73 = 1216,81 грн.
Податок на доходи фізичних осіб з урахуванням податкової соціальної пільги становить:
(1431,54 грн. — 536,50 грн.) х 15% = 134,26.
Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:
1431,54 грн. — 134,26 грн. = 1297,28 грн.
Отже, з урахуванням податкової соціальної пільги платник податків отримає 1297,28 грн., що на 80,47 грн. більше, ніж без застосування пільги.
♦ Запитання. Працівник працює на 0,5 ставки (ставка 2000 грн.) неповний робочий день. Чи можна надавати йому податкову соціальну пільгу (загальну) за умови, що він подав заяву про застосування пільги?
Статтею 56 КЗпП визначено випадки, в яких може встановлюватися неповний робочий день, зокрема за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не спричиняє будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Отже, якщо працівник працює на підприємстві на 0,5 ставки (неповний робочий день) за трудовим договором (контрактом) і отримує заробітну плату згідно з визначенням, наведеним у пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, він має право на застосування до нарахованої заробітної плати податкової соціальної пільги, встановленої пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 цього Кодексу, за умови дотримання вимог цієї статті.
Умови застосування податкової соціальної пільги
Положеннями п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу передбачено, що податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати лише за одним місцем його нарахування з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. При цьому заробітна плата такого платника не повинна перевищувати розмір, установлений пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу.
Якщо заяву і підтвердні документи надано не з початку місяця, податкова соціальна пільга застосовується до всієї суми доходу у вигляді заробітної плати, нарахованого в такому місяці.
У свою чергу роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.
♦ Приклад 2
Працівник працює з 01.05.2012 р., а заяву на застосування податкової соціальної пільги отримано роботодавцем 12.05.2012 р. У такому випадку незалежно від дня подання заяви працівник має право на застосування пільги до місячного доходу, а не пропорційно відпрацьованому часу з 12.05.2012 р.
♦ Запитання. Працівник користується загальною податковою соціальною пільгою. У звітному місяці крім заробітної плати отримав ще й виплату за лікарняним. Як застосувати податкову соціальну пільгу?
Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування такі доходи (їх частина) включаються до відповідних податкових періодів їх нарахування (абзац третій пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу).
Згідно з пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу виплати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності, включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку.
Водночас абзацом другим пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 зазначеного Кодексу встановлено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до доходів платника податку інших, ніж заробітна плата.
Відповідно до абзацу другого ст. 2 КЗпП працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності.
Пунктом 1 ст. 35 Закону № 2240 передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 2 ст. 35 вищезазначеного Закону допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, установлених законодавством.
Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому постановою № 439.
Таким чином, виплати за листками непрацездатності (оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати і враховуються при визначенні граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги. Зазначені суми включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку й оподатковуються з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу.
♦ Запитання. Чоловік працює на двох роботах. За основним місцем роботи отримує 1400 грн., а за сумісництвом — 1300 грн. Чи має цей працівник право на застосування загальної податкової соціальної пільги?
Відповідно до пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). При цьому заробітна плата такого платника не повинна перевищувати розмір, установлений пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу.
У нашому випадку заробітна плата на обох місцях роботи дає змогу скористатися податковою соціальною пільгою. Як зазначалося, платник податку на свій розсуд обирає для себе найвигідніше місце застосування податкової соціальної пільги незважаючи на те, де в нього знаходиться трудова книжка.
Отже, платник має право на застосування податкової соціальної пільги до нарахованого йому місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) з дня отримання роботодавцем заяви платника про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право (за умови дотримання інших вимог ст. 169 Податкового кодексу).

читати далі  

За матеріалами журналу «Вісник податкової служби України» http://www.visnuk.com.ua/ua/

Особливості отримання та застосування податкової соціальної пільги (ч.2)

Податкова соціальна пільга на дітей
Особливість надання податкової соціальної пільги на дітей полягає, насамперед, в особливому механізмі визначення граничного розміру заробітної плати для застосування пільги.
Так, граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та в розмірі, передбачених пп. 169.1.2 та підпунктами «а» і «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу, та відповідної кількості дітей.
♦ Приклад 3
Сім'я складається з матері, батька та двох дітей. Для одного з батьків гранична сума доходів установлюється за кількістю дітей — по 1500 грн. на кожного, тобто:
1500 грн. х 2 = 3000 грн.
Таким чином, один з батьків зможе скористатися пільгою, якщо його заробітна плата буде не більше ніж 3000 грн., а другий — якщо його дохід не перевищує 1500 грн.
♦ Запитання. Сім'я складається із семи осіб: матері, батька та п'ятьох дітей. Заробітна плата батька — 5200 грн., а матері — 1490 грн. Хто з батьків має право на отримання податкової соціальної пільги та в якому розмірі?
Для одного з батьків сума граничного доходу визначається відповідно до кількості дітей по 1500 грн. на кожну дитину:
1500 грн. х 5 (дітей) = 7500 грн.
Тобто один з батьків може скористатися податковою соціальною пільгою на дітей, якщо його заробітна плата буде не більше ніж 7500 грн., а другий — якщо його заробітна плата не перевищує звичайний граничний дохід, тобто 1500 грн.
Вигідніше в цьому випадку скористатися правом на підвищений граничний дохід для застосування податкової соціальної пільги батьку.
Розраховуємо суму пільги:
536,50 грн. х 5 (дітей)= 2628,50 грн.
Обраховуємо єдиний соціальний внесок:
5200 грн. х 3,6% = 187,20 грн.
Вираховуємо суму єдиного соціального внеску:
5200 грн. — 187,20 грн. = 5012,80 грн.
Податок на доходи фізичних осіб без урахування податкової соціальної пільги становить:
5012,80 грн. 15% = 751,92 грн.
Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:
5012,80 грн. — 751,92 = 4260,88 грн.
Податок на доходи фізичних осіб з урахуванням податкової соціальної пільги становить:
(5012,80 грн. — 2628,50 грн.) х 15% = 357,65 грн.
Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:
5012,80 грн. — 357,65 грн. = 4655,15.
Отже, з урахуванням податкової соціальної пільги батько отримає 4655,15 грн., що на 394,27 грн. більше, ніж без застосування пільги.
Щодо матері, то оскільки її заробітна плата (1490 грн.) нижче граничного розміру доходу (1500 грн.),  то вона також зможе скористатися дитячою податковою соціальною пільгою. Проте якщо заробітна плата матері буде більшою, ніж 1500 грн., податковою соціальною пільгою вона не зможе скористатися.
Якщо платник податку має право на податкову соціальну пільгу з двох або більше підстав, то застосовується одна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір.
Проте якщо платник податку утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів), податкова соціальна пільга, що надається платнику податку як багатодітному батьку, додається до податкової соціальної пільги на дитину-інваліда.
♦ Приклад 4
Працівник має трьох дітей, один з яких є інвалідом. Його заробітна плата становить 3500 грн. Мати дітей не працює.
Оскільки працівник має трьох дітей, то граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги становить: 1500 х 3 = 4500 грн. Отже, такий працівник має право на пільгу. Розрахуємо його заробітну плату.
Обраховуємо єдиний соціальний внесок:
3500 грн. х 3,6% = 126 грн.
Вираховуємо суму єдиного соціального внеску:
3500 грн. — 126 грн. = 3374 грн.
Податкова соціальна пільга працівника становить: (536,50 х 2) + 804,75 грн. = 1877,75 грн.,
де 804,75 грн. — розмір пільги платника, який утримує дитину-інваліда.
Зменшуємо заробітну плату на розмір пільги:
3374 грн. — 1877,75 грн. = 1496,25 грн.
Податок на доходи фізичних осіб становить:
1496,25 грн. х 15% = 224,44 грн.
Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:
3374 грн. — 224,44 грн. = 3149,56 грн.
♦ Запитання. На підприємстві, де працює мати трьох дітей (шести, десяти та п'ятнадцяти років), їй надається податкова соціальна пільга як багатодітній матері. У 2012 р. жінка розлучилася з чоловіком. Чи має вона право на додаткові пільги?
Підпунктом 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу встановлено, що платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу в розмірі 100% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу у розрахунку на кожну таку дитину.
Водночас платник податку, який є одинокою матір'ю, має право на податкову соціальну пільгу в розмірі, що дорівнює 150% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 цієї статті (у 2012 р. — 804,75 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, тобто у даному випадку: 804,75 грн. х 3 = 2414,25 грн. (пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу).
При цьому згідно з абзацом другим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених пп. 169.1.2 та пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей, тобто в даному випадку: 1500,00 грн. х 3 = 4500,00 грн.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1227 для застосування пільги з підстави, передбаченої у пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 вищезазначеного Кодексу, крім заяви про застосування пільги одинока матір, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, повинна подати:

• копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа — платник податку постійно проживала до прибуття в Україну;
• копію паспорта.

Для цілей цього пункту одинокою матір'ю вважається особа, яка на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебуває у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.
Таким чином, за умови, що заробітна плата одинокої матері, яка має трьох дітей, не перевищуватиме 4500 грн. на місяць протягом 2012 р., вона матиме право на застосування такої пільги.
Застосування податкової соціальної пільги іншими категоріями платників податків
Податковим кодексом крім зазначених податкових соціальних пільг (загальної і на дітей) передбачено і підвищений розмір пільги, яким можуть скористатися платники податків (табл.). До них належать одинокі батьки з дітьми, батьки, які утримують дитину-інваліда, чорнобильці та ін. Такі платники податків зазначають це право у заяві про застосування пільги, з наданням відповідних підтвердних документів.
Якщо державний службовець має право на підвищений розмір податкової соціальної пільги, він повинен подати заяву, в якій зазначається, якою саме пільгою він бажає користуватися, та додати до заяви підтвердні документи.
За загальним правилом податкова соціальна пільга застосовується до втрати підстав для її застосування або звільнення з місця роботи з урахуванням останнього місячного податкового періоду.
♦ Запитання. Інвалід ІІ групи працює на підприємстві з 2010 р. Заяву про застосування пільги подав у квітні 2012 р. Чи повинно підприємство повернути надміру утриманий податок за 2010 — 2011 рр.?
Відповідно до пп. «ґ» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу платник податку, який є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільгу яким визначено пп. «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 цієї статті, має право на податкову соціальну пільгу в розмірі, що дорівнює 150% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 цієї статті, при дотриманні вимог абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 цієї статті.
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви.
Для застосування податкової соціальної пільги з підстав, передбачених пп. «ґ» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, платник податку, який є інвалідом ІІ групи, крім заяви про застосування пільги повинен подати роботодавцю копію пенсійного посвідчення або довідку медико-соціальної експертизи (пп. 5 п. 5 Порядку № 1227).
При цьому відповідно до п. 3 цього Порядку періодичність подання підтвердних документів щодо отримання пільги для платника податку, передбаченого у пп. «ґ» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, відповідає встановленим Мінохорони здоров'я України строкам їх перегляду.
♦ Запитання. Чи мають пільги з оподаткування доходів громадяни, які є членами сімей загиблих?
Відповідно до п. 19 частини першої ст. 15 Закону № 3551 особам, на яких поширюється чинність цього Закону, зокрема членам сімей загиблих, надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету згідно з податковим та митним законодавством.
Платники податку, що мають статус членів сімей загиблих, не визначені розділом IV Податкового кодексу як окрема пільгова категорія, однак за умови, що рівень нарахованої заробітної плати за місяць у таких платників не перевищує 1500 грн., мають право на застосування податкової соціальної пільги в розмірі 536,50 грн. на місяць.
У разі перевищення місячної заробітної плати понад встановлений розмір питання щодо надання податкової соціальної пільги не розглядається незалежно від категорії платника податку.
Обмеження щодо застосування податкової соціальної пільги
Нормами Податкового кодексу наведено кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких податкова соціальна пільга не може бути застосована, а саме до:

• доходів платника податку інших, ніж заробітна плата;
• заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
• доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

♦ Запитання. Чи є обмеження щодо строків застосування податкових соціальних пільг?
Відповідно до пп. 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу податкова соціальна пільга, встановлена для: батьків, які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років (пп. 169.1.2 п. 169.1 цієї статті), одиноких матерів (батьків), вдів (вдівців) або опікунів, піклувальників, які мають дітей до 18 років (пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 цієї статті), платників податку, які утримують дітей-інвалідів до 18 років (пп. «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 цієї статті), надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років. Право на отримання такої податкової соціальної пільги втрачається в разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, чи береться плата за таке утримання, чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія.
Надання податкової соціальної пільги, передбаченої підпунктами «в» — «е» пп. 169.1.3 п. 169.1 цієї статті Кодексу (зокрема учням, студентам, аспірантам, ординаторам, ад'юнктам, інвалідам І або ІІ груп тощо), припиняється з податкового місяця, що настає за місяцем, у якому платник податку втрачає статус, визначений у цих підпунктах.
Крім того, податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку помер або оголошується судом померлим чи визнається судом безвісно відсутнім, або втрачає статус резидента, або був звільнений з місця роботи (пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу).
♦ Запитання. У місяці звільнення з роботи працівнику буде виплачено заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку (усього — 1450 грн.). Чи застосовується в місяці звільнення податкова соціальна пільга? Якщо так, то як правильно її застосувати: до загальної суми (з урахуванням компенсації) чи тільки до заробітної плати?
Статтею 83 КЗпП установлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Таким чином, з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб грошова компенсація за невикористану відпустку розглядається як заробітна плата і враховується при визначенні граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги. Зазначена сума включається до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку й оподатковується з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу.
Згідно з пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 цього Кодексу податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку був звільнений з місця роботи.
Отже, до суми нарахованої працівнику заробітної плати за дні, відпрацьовані у місяці звільнення, з урахуванням компенсації за невикористану відпустку застосовується податкова соціальна пільга, встановлена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, за умови дотримання вимог ст. 169 цього Кодексу.
Крім того, роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу третього п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем (пп. «в» пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу).
Відповідальність
Оскільки податкова соціальна пільга застосовується на підставі поданої платником заяви, то й відповідальність за неправомірне застосування пільги несе платник.
Якщо з вини платника відбувається неправомірне застосування податкової соціальної пільги, такий платник втрачає право на її отримання за всіма місцями отримання доходу, починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем поновлення права на пільгу.
Відновлення права на пільгу можливо при поданні платником заяв про відмову від пільги всім роботодавцям, яким раніше подавалися заяви про застосування податкової соціальної пільги. В заяві потрібно зазначити місяць, коли відбулося таке порушення.
На цій підставі роботодавець нараховує й утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100% суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а якщо сума виплати недостатня, — за рахунок наступних виплат.
У разі якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновиться з податкового місяця, що настає за місяцем, у якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.
Наталія Литовченко,заступник директора Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПС України Наталія Гормакова,головний державний податковий інспектор відділу моніторингу та координації роботи з питань адміністрування доходів фізичних осіб Управління майнових податків та моніторингу з питань оподаткування фізичних осіб
Перелік використаних документів

• КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
• Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI
• Закон № 2240 — Закон України від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»
• Закон № 3551 — Закон України від 22.10.93 р. № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
• Постанова № 439  — постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 439 «Про затвердження Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації»
• Наказ № 461 — наказ ДПА України від 30.09.2003 р. № 461 «Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку» (втратив чинність)
• Порядок № 1227 — Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1227

За матеріалами журналу «Вісник податкової служби України» http://www.visnuk.com.ua/ua/