Річна декларація про доходи

Після закінчення року всі підприємці зобовязані подати річну Декларацію про доходи ( в тому числі новозареєстровані загальносистемники та екс-єдинники, які подавали квартальну Декларацію про доходи). На її підставі буде зроблено перерахунок сум ПДФО. У результаті підрахунків потрібно або доплатити податок, або зарахувати суми переплат у рахунок сплати майбутніх платежів ( або отримати їх повернення).

Розміри мінімального та максимального страхового внеску для фізичних осіб — підприємців

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 і п.п. 2.1.3 Інструкції № 21-5 фізичні особи — підприємці (далі — ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) не лише за найманих працівників, а й безпосередньо «за себе». Від обов'язкової сплати ЄСВ «за себе» звільнено тільки підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є пенсіонерами за віком або інвалідами й отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (ч. 4 ст. 4 Закону № 2464).

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті ФОП «за себе», визначається:

— для ФОП на загальній системі оподаткування (при проведенні остаточного розрахунку ЄСВ) — як добуток розміру ЄСВ та суми доходу (прибутку), отриманого ними від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому в місяцях, коли було отримано дохід (прибуток), сума ЄСВ має бути не менше розміру мінімального страхового внеску та не більше максимального страхового внеску;

— для ФОП на спрощеній системі оподаткування (щомісячно) — самостійно, але не менше розміру мінімального страхового внеску і не більше максимального страхового внеску.

Під мінімальним страховим внеском розуміється сума ЄСВ, яка визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати та розміру внеску, установленого законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісячно (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464). У 2012 році розмір мінімальної зарплати в місячному розмірі складає:

— у січні — березні — 1073 грн.;

— у квітні — червні — 1094 грн.;

— у липні — вересні — 1102 грн.;

— у жовтні — листопаді — 1118 грн.;

— у грудні — 1134 грн.

Максимальний розмір страхового внеску визначається як добуток максимальної величини бази нарахування ЄСВ та розміру ЄСВ. Максимальна величина бази нарахування ЄСВ дорівнює 17 розмірам прожиткового мінімуму на працездатну особу, установленого законом (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464). Розміри цього показника, який використовують не лише підприємці, а й усі інші страхувальники, наведемо в таблиці.

Розміри максимальної величини бази нарахування ЄСВ у 2012 році

Період дії у 2012 році	Розмір, грн.
січень — березень	18241,00
квітень — червень	18598,00
липень — вересень	18734,00
жовтень — листопад	19006,00
грудень	19278,00

 

Розмір обов'язкової ставки ЄСВ для підприємців становить 34,7 %. Сплачуючи ЄСВ за такою ставкою, підприємці є застрахованими особами в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та соціального страхування на випадок безробіття. У двох інших видах соціального страхування (страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та страхування від нещасного випадку) підприємці можуть брати участь добровільно.

Розміри мінімального та максимального страхового внеску (у розрахунку на місяць) залежно від видів страхування, в яких ФОП зобов'язаний або може брати участь, та розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на місяць, за який здійснюється сплата ЄСВ, наведемо в таблиці.

 

Види страхування, які включає ЄСВ	Ставка ЄСВ	Період
		01.01.2012 — 31.03.2012		01.04.2012 — 30.06.2012		01.07.2012 — 30.09.2012		01.10.2012 — 30.11.2012		01.12.2012 — 31.12.2012
		ЄСВ мін.	ЄСВ макс.	ЄСВ мін.	ЄСВ макс.	ЄСВ мін.	ЄСВ макс.	ЄСВ мін.	ЄСВ макс.	ЄСВ мін.	ЄСВ макс.
«Обов'язкове» страхування, яке включає пенсійне страхування та страхування на випадок безробіття	34,7 %	372,33	6329,63	379,62	6453,51	382,39	6500,70	387,95	6595,08	393,50	6689,47
«Обов'язкове» страхування + добровільне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності	36,6 %	392,72	6676,21	400,40	6806,87	403,33	6856,64	409,19	6956,20	415,04	7055,75
«Обов'язкове» страхування + добровільне страхування від нещасного випадку	36,21 %	388,53	6605,07	396,14	6734,34	399,03	6783,58	404,83	6882,07	410,62	6980,56
«Обов'язкове» страхування + добровільне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку	38,11 %	408,92	6951,65	416,92	7087,70	419,97	7139,53	426,07	7243,19	432,17	7346,85

Показники середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій

 Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів.


Додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1783

ПОКАЗНИКИ СЕРЕДНЬОМІСЯЧНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, за 1958 — 1991 роки, що застосовуються під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до статей 40 і 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

Рік	Показник середньомісячної заробітної плати робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки
1958	76,7
1959	77,7
1960	78,3
1961	81,3
1962	84,2
1963	85,4
1964	87,6
1965	93,86
1966	96,7
1967	100
1968	107
1969	110,68
1970	115,17
1971	118,57
1972	121,91
1973	125,3
1974	128,46
1975	133,54
1976	139,84
1977	142,88
1978	146,22
1979	148,74
1980	155,12
1981	157,89
1982	163,08
1983	165,75
1984	169,55
1985	173,95
1986	179
1987	185,01
1988	199,79
1989	217,74
1990	248,4
1991	495,4

Додаток 2
до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1783

ПОКАЗНИКИ СЕРЕДНЬОМІСЯЧНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за 1992 — 2002 роки, що застосовуються під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до статей 40 і 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

Місяць	1992 рік	1993 рік	1994 рік	1995 рік	1996 рік	1997 рік	1998 рік	1999 рік	2000 рік	2001 рік	2002 рік
	карбованців			гривень
Січень	1523,5	14204	745523	32,08	103,28	126,68	136,82	148,16	180,97	253,39	320,76
Лютий	1681,1	17854	753622	41,53	108,95	126,36	137,85	152,03	190,62	263,66	328,7
Березень	2375,9	22945	854490	50,23	117,55	135,15	149,76	166,61	210,67	281,03	354,81
Квітень	2784,1	25396	894400	53,67	116,28	133,14	146,39	165,53	205,35	288,93	355,78
Травень	3277,7	30489	956833	60,74	119,44	139,53	148,61	168,87	213,21	302,96	358,88
Червень	4966,3	60423	1093323	71,39	125,47	144,3	158,01	180,76	228,78	317,81	377,41
Липень	5065	76564	1176261	75,84	130,46	151,44	159,21	183,27	238,49	327,31	398,1
Серпень	5422,1	88737	1234596	81,39	129,99	147,67	153,21	180,94	247,44	329,33	390,07
Вересень	7189,1	208343	1321503	88,73	132,7	150,34	156,4	186,44	249,04	326,34	391,14
Жовтень	8171,6	253272	1950560	95,18	134,87	149,65	156,07	186,85	254,11	335,75	397,49
Листопад	10550,3	327639	2644956	101,22	132,27	147,07	155,54	190,39	257,58	334,44	395,7
Грудень	16987,8	836534	3490047	124,48	151,51	165,81	176,09	218,88	296,26	378,45	442,91

Показники середньої заробітної плати за 2003 — 2008 роки для призначення пенсій

Місяць	Рік
	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Січень	332,11	444,70	606,09	781,51	1003,60	1342,27
Лютий	326,96	461,50	628,18	819,16	1033,58	1449,59
Березень	346,18	489,17	682,38	883,99	1096,38	1494,71
Квітень	347,13	494,66	678,07	877,46	1098,58	1515,00
Травень	353,19	498,48	697,52	905,17	1141,25	1563,36
Червень	390,54	550,81	777,67	998,69	1276,97	1728,31
Липень	381,37	530,82	732,12	932,89	1222,25	1611,63
Серпень	374,16	520,59	726,43	924,65	1199,04	1571,37
Вересень	398,58	556,61	764,63	959,67	1238,18	1643,25
Жовтень	400,65	561,87	791,03	965,75	1292,50	1667,13
Листопад	392,69	569,35	816,38	988,70	1316,23	1592,70
Грудень	424,63	607,11	911,42	1104,33	1443,16	1705,67
Річний	372,72	524,14	735,57	928,81	1197,91	1573,99

Показники середньої заробітної плати за 2009 — 2014 роки для призначення пенсій

Місяць	Рік
	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Січень	1449,89	1687,62	2137,84	2491,40
Лютий	1514,77	1739,43	2137,19	2548,60
Березень	1578,91	1874,27	2253,90
Квітень	1588,08	1859,70	2243,42
Травень	1617,95	1951,28	2317,48
Червень	1809,77	2198,46	2574,35
Липень	1675,50	1982,72	2370,28
Серпень	1597,17	1932,81	2328,21
Вересень	1677,69	2046,31	2416,19
Жовтень	1687,37	2113,62	2451,80
Листопад	1718,91	2073,90	2466,42
Грудень	1899,21	2326,74	2727,94
Річний	1650,43	1982,63	2370,53

В таблиці наведено оприлюднені Держкомстатом дані про середню заробітну плату за регіонами в 2012 році (у розрахунку на одного штатного працівника, грн.).

Регіон	2012 рік
	січень	лютий	березень	квітень	травень	червень
1	2	3	4	5	6	7
Україна	2722	2799	2923
Автономна Республіка Крим	2348	2304	2486
Області
Вінницька	2144	2177	2309
Волинська	2062	2075	2212
Дніпропетровська	2860	2965	3042
Донецька	3151	3254	3381
Житомирська	2096	2117	2235
Закарпатська	2075	2132	2247
Запорізька	2653	2786	2804
Івано-Франківська	2288	2335	2421
Київська	2829	2941	2996
Кіровоградська	2155	2194	2300
Луганська	2842	2826	2971
Львівська	2276	2351	2478
Миколаївська	2503	2767	2675
Одеська	2553	2466	2644
Полтавська	2659	2603	2681
Рівненська	2232	2554	2443
Сумська	2235	2270	2392
Тернопільська	1941	1996	2079
Харківська	2423	2535	2683
Херсонська	2018	2055	2154
Хмельницька	2122	2276	2270
Черкаська	2228	2278	2380
Чернівецька	2067	2080	2190
Чернігівська	2039	2052	2274
м. Київ	4148	4306	4577
м. Севастополь	2587	2649	2759

Щодо Єдиного реєстру податкових накладних

Згідно з п.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Єдиний реєстр) .

Відповідно до ст. 11 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК :

Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

• понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;
• понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;
• понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;
• понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Послідовність дій при реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі затверджена Постановою Кабінет Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі Порядок).

Відповідно до п.1 Порядку подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою.

Згідно з п.2 Порядку внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Пунктом 4 Порядку регламентуються випадки коли не підлягають реєстрації податкові накладні, які не видаються покупцеві та залишаються у продавця в порядку, встановленому Державною податковою службою.

Відповідно до п.5 Порядку продавець складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженого Державною податковою службою, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб платника податку у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

За відсутності у продавця посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця. Продавець, що є фізичною особою - підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис фізичної особи - підприємця; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, продавець отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає податковому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб продавця накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Згідно з п.6 Порядку після накладення електронного цифрового підпису продавець здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх Державній податковій службі засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" та "Про електронні документи та електронний документообіг". Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у продавця.

Пунктом 8 Порядку для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Тобто, узагальнюючи зазначене можна відмітити:

для реєстрації ПН в Єдиному реєстрі, необхідно дотримуватися порядку формування та подання податкової звітності в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, тобто отримати посилені сертифікати відкритих ключів та необхідне програмне забезпечення, укласти договір про визнання електронних документів.

для отримання підтвердження реєстрації ПН в Єдиному реєстрі (для отримання права на подальше віднесення сум ПН до податкового кредиту), необхідно направити запит до ЄРПН в електронному вигляді. Для цього згідно з порядком формування та подання податкової звітності в електронному вигляді засобами електронного зв’язку необхідно отримати посилені сертифікати відкритих ключів та необхідне програмне забезпечення, укласти договір про визнання електронних документів.

В разі формування ПН та Запиту до ЄРПН за допомогою Програмного забезпечення системи формування та подання до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку податкової звітності, податкових накладних та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді («Податкова звітність») необхідно ознайомитись та дотримуватись Порядку роботи з програмним забезпеченням по формуванню податкової звітності в електронному вигляді (пункт 15).

Крім того, звертаємо увагу, що з метою створення сприятливих умов для переходу на електронну звітність, а також заощадження часу платників податків, який витрачається на укладання договорів, ДПА України запроваджено новий сервіс для дистанційного укладання договорів щодо подання звітності засобами E-mail.

Процедури формування Договору в електронному вигляді реалізуються акредитованими центрами сертифікації ключів у власному програмному забезпеченні.

Відповідна інформація стосовно центрів сертифікації ключів знаходиться на офіційному сайті ДПА в області у банері "Платникам податків про електронну звітність".

ДПС в Івано-Франківській області

Роз’яснено механізм реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі

Податковим кодексом України, зокрема п. 201.10, визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язанийнадати покупцю податкову накладну та/або розрахунок коригування після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Єдиний реєстр). Не слід плутати даний реєстр з реєстром виданих та отриманих податкових накладних, що ведеться безпосередньо платниками ПДВ та щомісячно подається до податкових органів. Єдиний реєстрвизначено як реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом ДПС в електронному вигляді згідно з наданими платниками ПДВ електронними документами (п. 14.1.60 ПКУ) . До того ж, у даний реєстр будуть включатися не всі податкові накладні, а лише ті, в яких сума податку більше визначеної ПКУ суми. Крім того, перехідними положеннями Кодексу (підр. 2 розд. XX) передбачено перехідний період для реєстрації накладних. Так, з 01.01.2011 р. реєстрації в Єдиному реєстрі підлягають податкові накладні, у яких сума ПДВ становить понад 1 млн. грн., з 01.04.2011 р. – понад 500 тис. грн., з 01.07.2011 р. – понад 100 тис. грн., а вже з 01.01.2012 р. –   більше 10 тис. грн.

Нагадаємо, що спроба запровадження подібного реєстру вже мала місце в 2009 році, коли КМУ видав розпорядження (N 1178-р від 23.09.2009 р.) , що передбачало реєстрацію накладних у Загальному реєстрі податкових накладних із сумою ПДВ понад 1 млн. грн. – з 01.11.2009 р., понад 500 тис. грн. – з 01.01.2010 р., та понад 100 тис. грн. – з 01.04.2010 р. Відповідно до зазначеного документа ДПАУ видала лист (N 21839/7/16-1517 від 06.10.2009 р.) , в якому навіть містився Порядок подання податкових накладних для реєстрації, який, звичайно ж, не пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції. Спільні спроби Кабміну та ДПАУ щодо введення дещо незаконного реєстру, звичайно ж, не потішили платників податків, але на той момент вони закінчилися скасуванням розпорядження та відкликанням листа.

Зараз необхідність реєстрації податкових накладних чітко прописана в головному податковому документі країни, та її запровадження повинно бути реалізоване як державними органами, так і платниками податків.

Саме тому Кабінет Міністрів розробив Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який набув законної сили з 1 січня 2011 року, та у даний час повинен зацікавити платників, що видають податкові накладні, у яких сума ПДВ більше 1 млн. грн.

По-перше, зазначимо, що подання податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкових органів в електронній формі, буде проводитися відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого ДПС. Мабуть, мається на увазі діюча нині Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (затверджена наказом ДПАУ N 233 від 10.04.2008 р.) , але цілком імовірно, що податкові органи вигадають щось інше.

Отже, якщо сума ПДВ у податковій накладній (або у розрахунку коригування до неї), що складається, перевищує зазначену вище суму, продавець повинен скласти її у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому ДПС, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення. Після цього на складений документ накладається електронний цифровий підпис посадових осіб платника податку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера або керівника (якщо продавцем є фізособа-підприємець – відповідно, його підпис), другим - підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця. Документ підлягає шифруванню та надсилається до ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку.

Підтвердженням прийняття та реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування є квитанція в електронній формі у текстовому форматі з накладеним цифровим підписом ДПС, яку шифрують та направляють продавцеві протягом операційного дня (триває з 0 до 23-ї години) .

Порядок містить вичерпний перелік причин відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, а саме: наявність помилок, відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується, факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Якщо протягом операційного дня продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, то податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Також в документі роз’яснено механізм надсилання запиту до податкових органів відносно отримання інформації, що міститься у Єдиному реєстрі.

------------------------

Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (N 1246 від 29.12.2010 р.)

Дата набрання чинності: 01.01.2011 р.

Про порядок реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних

Відповідно до вимог ст.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України  постановою «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29 грудня 2010 р.  за № 1246  визначив  порядок  реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Як відомо, обов'язок реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі запроваджується поступово: починаючи з 1 січня 2011 р. - податкові накладні з сумою ПДВ понад 1 млн.грн.; понад 500 000 грн. - з 01.04.2011 р.; понад 100 000 грн. - з 01.07.2011 р., та якщо сума ПДВ сягнула понад 10000 грн., - з 01.01.2012 р. Занесення до реєстру  податкових накладних  та/або розрахунків коригування  проводиться  до видачі покупцю оригіналів зазначених документів протягом операційного   дня з 0 до 23 години.

Як провести реєстрацію? По-перше, постановою визначено, що подання податкової накладної або розрахунку коригування здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою України. Це зможуть зробити тільки ті підприємства, що мають  спеціальне програмне забезпечення та цифрові підписи, отримати які - доволі копітка справа. Тому підприємствам, що здійснюють постачання товарів/послуг на митній території України з сумою ПДВ понад 10000 грн., потрібно потурбуватись  заздалегідь.

По-друге, при здійсненні реєстрації підприємство має отримати квитанцію про прийом/неприйом податкової накладної. Якщо протягом операційного дня, в якому здійснюється реєстрація, не отримано жодної квитанції, то така податкова накладна або розрахунок коригування вважається зареєстрованим в ЄРПН.

Причинами  відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН можуть бути наявність помилок, відсутність у Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується, та факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування за такими ж реквізитами. Датою та часом подання зазначених документів є дата та час, зазначені в квитанції про їх прийняття.

У свою чергу покупець має можливість отримати інформацію, що міститься в Єдиному реєстрі податкових накладних, за запитом за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), який надсилається до органів держаної податкової служби. У відповідь покупець отримує інформацію - витяг з Реєстру про податкову накладну та/або розрахунок коригування, про податкову накладну, - до якої на дату запиту зареєстровано розрахунок коригування та про самий розрахунок коригування.

Запит покупця в електронній формі підлягає шифруванню та надсилається органам державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг». Примірник запиту в електронній формі залишається в покупця.  

Після проведеної обробки запиту покупця державна податкова служба здійснює пошук вказаної податкової накладної та/або розрахунку коригування і складає витяг з Реєстру. Зазначений витяг надсилається покупцеві не пізніше операційного дня, що настає за днем надходження запиту. 

Ліцензування трансляції матчів УЄФА

Офіційна інформація з сайту УЄФА щодо отримання дозволу на показ матчів чемпіонату Європи 2012 року у кафе, барах та інших громадських місцях.

Інтернет-портал для прийняття заявок на ліцензування публічних трансляцій відкритий
Ви можете подати заявку на отримання ліцензії публічних трансляцій матчів ЄВРО-2012. Спершу ознайомтесь із посібником програми (англійською та українською) та дотримуйтесь інструкцій про подання заявок, а потім натисніть на лінк, що веде на онлайн реєстрацію.

Наполегливо рекомендуємо вам перед поданням заявки прочитати наступні документи:

• Ліцензія для публічної трансляції ЄВРО-2012 - правила й умови (англійською та українською)
• Публічна трансляція ЄВРО-2012 - запитання, які виникають найчастіше (англійською та українською)
• Комерційна публічна трансляція - ліцензійні платежі (англійською та українською)
• Комерційна публічна трансляція - контакти спонсорів (англійською та українською)

УЄФА оцінить кожну з поданих заявок і, можливо, попросить надати додаткову інформацію. Під час розгляду заявки зазначені в ній дані міняти не можна буде. Про статус заявки вас сповіщатимуть по електронній пошті.

Публічна трансляція: значення та вимога ліцензування
Усі покази матчів ЄВРО-2012 поза домашніми умовами (вашою домівкою) вважаються публічними трансляціями.

Для проведення публічної трансляції необхідно отримати ліцензію УЄФА.

Проте, УЄФА зробить виняток з цієї вимоги щодо ліцензування для тих публічних трансляцій, які відповідають усім із нижчезазначених умов:
1. Розмір екрану, що використовується, менший за 3 метри по діагоналі.
2. Місткість закладу, де відбувається перегляд, не перевищує 150 відвідувачів.
3. Відсутня плата за спонсорство чи вхід. (Примітка: продаж продуктів харчування та напоїв допускається).

Одна ліцензія охоплює усі матчі фінального турніру ЄВРО-2012
Ліцензія на публічну трансляцію надає вам право демонструвати усі 31 матч. Вам не доведеться звертатися для отримання нової ліцензії протягом турніру (наприклад, якщо ваша команда прогресуватиме).

Типи публічних трансляцій: комерційні та некомерційні
Є два типи публічних трансляцій:
1. Некомерційний: публічна трансляція не передбачає жодної комерційної діяльності.
2. Комерційний: публічна трансляція передбачає будь-яку комерційну діяльність, наприклад, продаж їжі та напоїв, спонсорство третіми сторонами або стягнення плати за вхід.

Тарифи ліцензування публічних трансляцій
Ліцензія на некомерційні публічні трансляції є безкоштовною.

За отримання ліцензії на комерційні публічні трансляції передбачається певний ліцензійний збір. Прейскурант (англійською) уже опублікований після відкриття Інтернет-порталу для прийняття заявок. Як орієнтир, для місцевостей, де ліцензії на публічні трансляції видаються безпосередньо УЄФА, тарифи починаються з 35 євро за квадратний метр (за екран) для найменших публічних трансляцій та поступово зростають залежно від розміру екрана.

Примітка: у деяких країнах УЄФА може призначати треті сторони для адміністрування програми ліцензування публічних трансляцій. У таких країнах можуть застосовуватись додаткові умови та тарифи ліцензування. Детальна інформація буде надана згодом.

Як і коли подавати заявку на отримання ліцензії для організації публічної трансляції
Заявки на отримання ліцензії на публічну трансляцію слід подавати в режимі онлайн. Портал для прийняття заявок відкрився після проведення жеребкування фінального турніру 2 грудня.

Вікно для подання заявок закриється 18 травня для забезпечення опрацювання усіх запитів до початку проведення ЄВРО-2012.

Примітка: УЄФА, виключно на свій розсуд, може прийняти або відхилити будь-які заявки на отримання ліцензій. УЄФА не несе відповідальності стосовно або у зв’язку з процесом подання заявок на отримання ліцензій.

Видача ліцензій на публічні трансляції
Ліцензії (за умови їх надання) видаються електронною поштою. Ліцензія містить відповідні дані з заявки і положення та умови проведення публічних трансляцій УЄФА.

Заявники на отримання ліцензій на комерційні публічні трансляції спершу отримають електронного листа з інструкціями щодо оплати (лише кредитною карткою). Платежі повинні надійти до УЄФА в повному розмірі до видачі ліцензії (за умови її надання).

Організація публічних трансляцій
Усі публічні трансляції повинні організовуватись та проводитись згідно з відповідними законами. УЄФА не несе відповідальності за жодний аспект організації або проведення публічних трансляцій.

Кожен одержувач ліцензії повинен отримати усі погодження та дозволи третіх сторін, необхідні для організації публічної трансляції. Такі погодження третіх сторін включають погодження:

Місцевого партнера з трансляції матчів ЄВРО-2012 (для доступу до телевізійного сигналу).
Місцевих органів влади (наприклад, правоохоронних органів, міської влади, органів охорони здоров’я).
Будь-яких третіх сторін, чиє погодження може вимагатись для організації громадських переглядів у вашому місті/країні (наприклад, відповідних органів ліцензування).

Без необхідних погоджень третіх сторін ви можете не мати можливості реалізувати права на проведення публічної трансляції, надані УЄФА. Заявникам настійно рекомендується дізнатись про місцеві правила до подання заявки на отримання ліцензії на публічні трансляції до УЄФА.

Спеціальні умови для Польщі та України – країн, що приймають ЄВРО-2012
У Польщі та Україні, країнах-господарях ЄВРО-2012, буде застосовуватись 50% знижка на тарифи ліцензування комерційних публічних трансляцій.

Міста-господарі (де будуть проводитись турнірні матчі) облаштують офіційні фан-зони ЄВРО-2012. Як результат, заяви на отримання ліцензій на публічні трансляції у містах-господарях можуть задовольнятися лише на винятковій основі і можуть підлягати додатковим умовам.

Додаткова інформація
Усі публічні трансляції, як комерційні, так і некомерційні, підлягають стандартним положенням та умовам проведення громадських переглядів УЄФА. Заявники повинні прочитати та ознайомитись з цими положеннями та умовами (українською).

Запитання, які виникають найчастіше, можна переглянути тут.

Додаткові запитання можна надіслати електронною поштою за адресою publicscreening@uefa.ch. Нашому персоналу може знадобитись певний час для відповіді на ваш запит. Звертаємо вашу увагу на те, що попередні заявки не приймаються, і на цьому етапі відповіді на запитання щодо тарифів, контактних даних партнерів УЄФА та залучення третіх сторін не надаються.

ЄВРО-2012 - Можливості для бізнесу

На офіційному сайті УЄФА присутній спеціальний розділ для підприємців "Можливості для бізнесу", покликаний надати різносторонню допомогу та інформаційну підтримку комерсантам.


Цей розділ присвячений можливостям для розвитку підприємницької та комерційної діяльності під час підготовки й проведення в Україні та Польщі фінальної стадії ЄВРО-2012. Також тут міститиметься інформація щодо тендерів та інші анонси.


Зокрема в даному розділі можна знайти інформацію щодо ліцензування сувенірної продукції та усі нюанси отримання дозволу на публічну трансляцію матчів чемпіонату Європи 2012 року.


Читайте детальніше у статті: Ліцензування трансляції матчів УЄФА

Які документи повиннен мати на робочому місці ФОП платник ЄП, крім книги обліку доходів?

Пунктом 299.14 статті 299 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що оригінал свідоцтва платника податку зберігається у платника податку та пред’являється працівникам контролюючих органів, яким надано відповідні функціональні повноваження на проведення перевірки. Копія свідоцтва платника податку повинна розміщуватися на робочому місці найманого працівника. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів (пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ). Таким чином, на робочому місці фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку крім книги обліку доходів повинне зберігатися свідоцтво платника єдиного податку.

Сумський обласний фонд підтримки підприємництва

Розрахунок ПДВ + Пенсійного збору при продажу ювелірних виробів

Державна податкова служба України у своєму листі від 24.01.2012р. № 2306/7/15-3417-26 (далі - Лист № 2306) нагадала, що базу обкладання ПДВ операцій з постачання товарів / послуг визначають, виходячи з їх договірної ( контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків і зборів (за деякими вийнятками), а також пенсійного збору на вартість послуг мобільного звязку. Отож, на думку податківців, суми пенсійного збору з продпжу ювелірних виробів вважаються сумою коштів, що включаються до складу договірної ( контрактної) вартості. Це означає, що з 01.01.2011р. їх слід обкладати ПДВ.

Більш того, у Листі № 2306 наведено числовий приклад розрахунків ПДВ і пенсійного збору при продажу ювелірного виробу:

• ціна ювелірного виробу без ПДВ: 5000грн.;
• пенсійний збір: 5000грн.*5%=250грн.;
• ПДВ: (5000грн. + 250грн.) *20%=1050грн.;
• загальна вартість реалізованого товару: 5000грн.+250грн.+1050грн.=6300грн.

Де має знаходитися свідоцтво єдинника

Чи повинен ФОП мати на робочому місці свідоцтво платника єдиного податку?


Пунктом 299.14 Податкового кодексу України визначено, що оригінал свідоцтва платника податку зберігається у платника податку та предявляється працівникам кнтролюючих органів, яким надано відповідні функціональні повноваження на проведення перевірки. Копія свідоцтва платника податку повинна розміщуватися на робочому місці найманого працівника.

Облік найманих працівників приватний підприємець повинен вести самостійно

Відповідно до статей 24 та 24-1 Кодексу законів про працю України наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 р. №260 було затверджено форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою (далі — Порядок).


Цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю: фізичних осіб ― підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няні, водії тощо) (далі — фізична особа).


Укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у 3-х примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи. Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про приймання та звільнення його з роботи (п. 14 Порядку).


Пунктом 297.3 статті 297 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, зі змінами та доповненнями (далі — Кодекс), платник єдиного податку виконує передбачені Кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) доходів, що обкладаються податком на доходи фізичних осіб, на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.


Облік найманих працівників слід вести з дотриманням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності щодо граничної кількості найманих працівників у відповідній групі платників єдиного податку.

Криворізька північна міжрайонна ДПІ

Додаток ОК — витрати на придбання ОЗ та НМА у платників ЄП

На яку дату в додатку ОК до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства відображаються витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів у платників єдиного податку?


При обчисленні об’єкта обкладення податком на прибуток доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення згідно з правилами, встановленими розділом ІІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), незалежно від дати надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено цим розділом.


Платники податку разом з відповідною податковою декларацією подають до органу державної податкової служби перелік доходів та витрат платника податку в розрізі контрагентів — платників єдиного податку, до якого включаються операції, здійснені таким контрагентом (п. 152.3 ст. 152 ПКУ).


Перелік доходів та витрат у розрізі контрагентів — платників єдиного податку зазначається у додатку ОК до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі — Додаток ОК), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 р. №1684.


Витрати на придбання об’єктів основних засобів та нематеріальних активів підлягають амортизації. Амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об’єктом його ліквідаційної вартості (п. 144.1 ст. 144 та пп. 145.1.4 п. 145.1 ст. 145 ПКУ).


Враховуючи зазначене, починаючи з податкового періоду — І квартал 2012 року платник податку на прибуток повинен у кожному звітному періоді, в якому здійснюється нарахування амортизації на придбаний у платника єдиного податку об’єкт основних засобів або матеріальних активів, подавати разом з відповідною Податковою декларацією з податку на прибуток Додаток ОК із зазначенням у ньому інформації щодо платника єдиного податку та суми нарахованої амортизації.

ДПС у Львівській обл.

Додаток ОК — доходи від реалізації товарів платникам ЄП

На яку дату в додатку ОК до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства відображаються доходи від реалізації товарів платникам єдиного податку?


При обчисленні об’єкта обкладення податком на прибуток доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення згідно з правилами, встановленими розділом ІІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), незалежно від дати надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено цим розділом.

Платники податку разом з відповідною податковою декларацією подають до органу державної податкової служби перелік доходів та витрат платника податку в розрізі контрагентів — платників єдиного податку, до якого включаються операції, здійснені таким контрагентом (п. 152.3 ст. 152 ПКУ).

Перелік доходів та витрат у розрізі контрагентів — платників єдиного податку зазначається у додатку ОК до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі — Додаток ОК), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 р. №1684.

Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).

Враховуючи зазначене, починаючи з податкового періоду — І квартал 2012 року платник податку на прибуток при реалізації товарів платнику єдиного податку в податковому періоді переходу права власності на товари повинен разом з відповідною податковою декларацією подати до органів ДПС додаток ОК, у розділі І якого зазначити інформацію про платника єдиного податку та загальну суму отриманого доходу від реалізації таких товарів без ПДВ.

ДПС у Львівській обл.

Додаток ОК — доходи від надання робіт (послуг) платнику ЄП

На яку дату в додатку ОК до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства відображаються доходи від надання робіт (послуг) платнику ЄП?


При обчисленні об’єкта обкладення податком на прибуток доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення згідно з правилами, встановленими розділом ІІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), незалежно від дати надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено цим розділом.



Платники податку разом з відповідною податковою декларацією подають до органу державної податкової служби перелік доходів та витрат платника податку в розрізі контрагентів — платників єдиного податку, до якого включаються операції, здійснені таким контрагентом (п. 152.3 ст. 152 ПКУ).



Перелік доходів та витрат у розрізі контрагентів — платників єдиного податку зазначається у додатку ОК до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі — Додаток ОК), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 р. №1684.



Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг п. 137.1 ст. 137 ПКУ.



Враховуючи зазначене, починаючи з податкового періоду — І квартал 2012 року платник податку на прибуток при наданні робіт, послуг платнику єдиного податку в податковому періоді складання акта або іншого документа, що підтверджує виконання робіт або надання послуг, повинен разом з відповідною податковою декларацією з податку на прибуток подати до органів ДПС додаток ОК, у розділі І якого зазначити інформацію про платника єдиного податку та загальну суму отриманого доходу від надання робіт (послуг) без ПДВ.

ДПС у Львівській обл.

Додаток ОК — доходи від реалізації ОЗ та НМА платникам ЄП

На яку дату в додатку ОК до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства відображаються доходи від реалізації основних засобів та нематеріальних активів платникам ЄП?


При обчисленні об’єкта обкладення податком на прибуток доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення згідно з правилами, встановленими розділом ІІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), незалежно від дати надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено цим розділом.


Платники податку разом з відповідною податковою декларацією подають до органу державної податкової служби перелік доходів та витрат платника податку в розрізі контрагентів — платників єдиного податку, до якого включаються операції, здійснені таким контрагентом (п. 152.3 ст. 152 ПКУ).


Перелік доходів та витрат у розрізі контрагентів — платників єдиного податку зазначається у додатку ОК до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі — Додаток ОК), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 р. №1684.


Згідно з п. 137.1 ст. 137 ПКУ дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.


Дохід від продажу або іншого відчуження об’єкта основних засобів та нематеріальних активів з метою застосування визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче за звичайну ціну такого об’єкта (активу) (п. 146.14 ст. 146 ПКУ).


Враховуючи зазначене, починаючи з податкового періоду — І квартал 2012 року платник податку на прибуток при реалізації об’єктів основних засобів та нематеріальних активів платнику єдиного податку в податковому періоді переходу права власності на такі об’єкти повинен разом з відповідною податковою декларацією подати до органів ДПС додаток ОК, у розділі І якого зазначити інформацію про платника єдиного податку та загальну суму отриманого доходу від реалізації об’єктів основних засобів та нематеріальних активів без ПДВ.

ДПС у Львівській обл.

Додаток ОК — витрати на придбання товарів у платників ЄП

На яку дату в додатку ОК до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства відображаються витрати на придбання товарів у платників ЄП?


При обчисленні об’єкта обкладення податком на прибуток доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення згідно з правилами, встановленими розділом ІІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), незалежно від дати надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено цим розділом.


Платники податку разом з відповідною податковою декларацією до подають органу державної податкової служби перелік доходів та витрат платника податку в розрізі контрагентів — платників єдиного податку, до якого включаються операції, здійснені таким контрагентом (п. 152.3 ст. 152 ПКУ).


Перелік доходів та витрат у розрізі контрагентів — платників єдиного податку зазначається у додатку ОК до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі — Додаток ОК), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 р. №1684.


Дата виникнення витрат визначається на підставі п. 138.4 та п. 138.5 ст. 138 ПКУ. Зокрема, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.


Враховуючи зазначене, починаючи з податкового періоду — І квартал 2012 року, у разі придбання товарів у платника єдиного податку загальна сума витрат на придбання таких товарів без ПДВ разом з інформацією про продавця — платника єдиного податку відображається у розділі ІІ додатка ОК у звітному податковому періоді, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів (якщо витрати формують собівартість реалізованих товарів) або в тому звітному періоді, в якому витрати були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (якщо витрати відносяться до інших витрат).

ДПС у Львівській обл.

Витрати на участь бухгалтера в бухгалтерських семінарах включаються до витрат

Головний бухгалтер підприємства бере участь у семінарах з питань податкового та бухгалтерського законодавства, які організовують і проводять консалтингові компанії. Чи враховуються у складі витрат підприємства кошти, сплачені за участь у таких семінарах?


Відповідно до пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, включаються до складу інших витрат. До таких витрат, зокрема, належать винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Навчальні семінари, у т. ч. з питань практичного застосування податкового і бухгалтерського законодавства, є формою надання консультаційних та інформаційних послуг із зазначених питань і безпосередньо пов’язані з веденням господарської діяльності підприємства.

Отже, сума коштів, сплачених підприємством за участь своїх фахівців у таких семінарах, включається до складу витрат платника податку при розрахунку податку на прибуток.

Зазначені витрати враховуються у складі інших витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку таких витрат, і визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.2 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу).

ДПС у Львівській обл.

Декларацію з податку на прибуток за новою формою необхідно подати не пізніше 10-го травня

Наказами Міністерства фінансів України від 28.09.2011 № 1213 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» та від 28.10.2011 № 1352 «Про затвердження форми Податкової декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи» визначено нові форми декларацій.

Тобто за І квартал 2012 року платникам податку на прибуток необхідно не пізніше 10 травня подати до органів державної податкової служби відповідні декларації.

Крім того, звертаємо увагу, що платникам податку на прибуток разом з податковою декларацією вперше необхідно подати перелік доходів та витрат платника податку у розрізі контрагентів – платників єдиного податку, до якого має бути включено операції, здійснені таким контрагентом (Додаток ОК до Податкової декларації згідно наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2011 № 1684 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України»).

Нагадаємо, нові форми декларацій розміщені на веб-сайті ДПС у м. Києві (www.kyivsta.gov.ua) у рубриці «Бланки податкової звітності», підрубриці «Податок на прибуток підприємств».

Державна податкова служба у м. Києві

10 "заповідей" чесних підприємців

Державна Податкова міліція розробила і виклала на своїй сторінці в соцмережі Facebook "10 правил чесного підприємця", дотримання яких гарантує відсутність проблем з даним відомством. Перелік правил такий:

З 1 липня 2012 року запроваджується податок на нерухоме майно

Податковим кодексом України запроваджено новий місцевий податок, а саме: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, порядок справляння якого визначено ст. 265 ПКУ.
Відповідно до Закону України №3609-VI внесено зміни до п. 1 р. ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ, яким передбачено, що зазначений податок буде запроваджено з 1 липня 2012 року.
До платників податку на нерухоме майно належать власники об’єктів житлової нерухомості — фізичні особи, юридичні особи, нерезиденти-громадяни, які мають постійне місце проживання за межами нашої держави, а також платники, чиє нерухоме майно перебуває у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб.
Відповідно до вищезазначеного закону об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості. Згідно з пп. 14.1.129 ст. 14 ПКУ об′єкти житлової нерухомості поділяються на:
— житловий будинок — будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, і призначена для постійного у ній проживання.
— житловий будинок садибного типу — житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається з житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
— прибудова до житлового будинку — частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
— квартира — ізольоване помешкання у житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
— котедж — одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
— кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах — ізольовані помешкання у квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.
Підпунктом 265.2.2 ст. 265 визначено об’єкти, що не оподатковуються. До них належать:
— об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад;
— об’єкти житлової нерухомості, розташовані у зонах відчуження;
— будівлі дитячих будинків сімейного типу;
— садові та дачні будинки;
— об’єкти житлової нерухомості, що належать родинам, які виховують трьох дітей і більше;
— гуртожитки.
Згідно із законом базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості; якщо платник податку має декілька об’єктів, база визначається щодо кожного об’єкта окремо.
Щодо пільг зі сплати податку на нерухоме майно, то у ПКУ вони передбачаються у вигляді зменшення бази оподаткування об′єктів житлової нерухомості, повним або частковим звільненням від сплати податку:
— для квартири — на 120 кв. м; для житлового будинку — на 250 кв. м (таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період;
— для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
— для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (пп. 265.5.1 ст. 265 ПКУ).
Відповідно до п. 33.1ст. 33 ПКУ податковий період становить календарний рік, тобто триває з першого січня до тридцять першого грудня. Податкові органи до першого липня звітного року обчислюють розмір податку на нерухоме майно та надсилають податкове повідомлення про суму податку.
Таким чином, податок на нерухомість сплачуватиметься протягом шістдесяти днів з дня вручення податкового повідомлення та за місцем розташування об’єкта оподаткування.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва