Облік найманих працівників приватний підприємець повинен вести самостійно

Відповідно до статей 24 та 24-1 Кодексу законів про працю України наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 р. №260 було затверджено форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою (далі — Порядок).


Цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю: фізичних осіб ― підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няні, водії тощо) (далі — фізична особа).


Укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у 3-х примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи. Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про приймання та звільнення його з роботи (п. 14 Порядку).


Пунктом 297.3 статті 297 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, зі змінами та доповненнями (далі — Кодекс), платник єдиного податку виконує передбачені Кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) доходів, що обкладаються податком на доходи фізичних осіб, на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.


Облік найманих працівників слід вести з дотриманням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності щодо граничної кількості найманих працівників у відповідній групі платників єдиного податку.

Криворізька північна міжрайонна ДПІ