четвер, 30 серпня 2012 р.

Підприємці не звільняються від сплати ЄСВ за час хвороби

Я — підприємець. Працюю на спрощеній системі оподаткування. У травні був на лікуванні. Чи повинен я сплачувати єдиний внесок за травень цього року?

Так, повинні. З 1 січня 2012 року набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» від 04.11.2011 р. № 4014-VI, відповідно до яких платники єдиного податку першої та другої групи, які не використовують працю найманих працівників, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, тривалістю 30 і більше календарних днів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, визначені платниками внеску.
Оскільки фізичні особи - платники єдиного податку першої і другої груп, за період відпустки чи хвороби (підтвердженої лікарняними листами) залишаються платниками спрощеної системи оподаткування, тим самим, мають зобов'язання щодо сплати єдиного внеску за вказаний період.
У зв'язку з цим, незалежно від факту сплати єдиного податку (звільнення від сплати за місяць перебування у відпустці або по хворобі протягом 30 днів і більше) єдиний страховий внесок за цей місяць / період сплачується в загальному порядку.

Джерело: ГЕБА

Підприємці-«спрощенці» не звільняються від сплати ЄСВ за період, коли вони не отримували доходу

Я — платник єдиного податку 3-ї групи. У першому кварталі доходу не отримав. Чи повинен я сплачувати за цей період єдиний внесок?

Так, повинні. «Єдиноподатники» третьої групи сплачують єдиний податок у вигляді відсотка від отриманого доходу протягом 10 календарних днів після граничних термінів подання податкової декларації на податковий (звітний) квартал (п. 293.3 та 295.3 ПКУ). Оскільки в податковому (звітному) кварталі ви перебуваєте на спрощеній системі оподаткування та віднесені до платників єдиного внеску, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок сплачується вами на загальних підставах, незалежно від розміру одержаного доходу.

Джерело: ГЕБА

середа, 29 серпня 2012 р.

Індексація зарплати за серпень 2012 року

  Сума індексації зарплати визначається як добуток суми нарахованого доходу в межах прожиткового мінімуму працездатної особи і величини приросту індексу споживчих цін (ко­ефіцієнта індексації, який розраховується на­ростаючим підсумком на підставі щомісячних індексів інфляції за даними Держкомстату). Причому діє дуже заплутане правило розрахун­ків цього коефіцієнта. Наприклад, для індекса­ції зарплати за серпень використовується індекс інфляції за червень, опублікований у липні.
  Щоб не вдаватися в складні розрахунки, ці коефіцієнти наведено в Таблиці (див. нижче):необхідний коефіцієнт за місяць проведення індексації знаходиться в рядку, що відповідає базовому періоду (рік і місяць підвищення зарплати) для кожного окремого працівника.
     Зарплата за серпень 2012 року понад1102,00 грн. не індексується.
     Суму індексації виплачують разом із зарплатою за відповідний місяць.
Наведемо приклад проведення індексації за серпень 2012 року.
У підприємця є працівник. Останній раз зарплата підвищувалася за квітень-2010 року, вона становить 1 200,00 грн.
Зарплату за серпень 2012 року індексувати потрібно.
Коефіцієнт для індексації зарплати — 10,7%(див. нижчеподану таблицю: перетин відповідної графи та рядка за квітень 2010року). Індексація проводиться в межах про­житкового мінімуму для працездатних осіб (тобто в нашому випадку 1 102,00 грн.). Зар­плата понад це значення не індексується.
Отже, сума індексації становитиме: 1102,00грн. х 10,7% = 117,91 грн. У:ього працівникові нараховано зарплати з урахуванням індексації:1200,00 грн. + 117,91 грн. = 1317,91 грн.
У Таблиці наведено індексацію зарплати за серпень 2012 року. Користуватися нею потріб­но в такий спосіб. ФОП повинен подивитися, коли останній раз підвищував зарплату праців­никові. Цьому місяцю буде відповідати величи­на, на яку слід індексувати зарплату за серпень 2012 року.

Місяць фактичного підвищення зарплати 
Індекс інфляції,
% 
 Величина приросту індексу споживчих цін за серпень 2012 року, %

2010 рік

Січень
101,8
13,5

Лютий
101,9
11,4

Березень
100,9
10,4

Квітень
99,7
10,7

Травень
99,4
11,4

Червень
99,6
11,8

Липень
99,8
12,1

Серпень
101,2
10,7

Вересень
102,9
7,6

Жовтень
100,5
7,1

Листопад
100,3
6,8

Грудень
100,8
5,9

2011 рік

Січень
101,0
4,9

Лютий
100,9
4,0

Березень
101,4
2,5



Торговий патент і виписку з ЄДР пропонують виключити з переліку бланків суворої звітності


Держпідприємництво у листі від 22.08.2012 р. № 2714 розглянуло проект переліку бланків суворої звітності, що використовуються державними органами для надання адміністративних послуг, і запропонувала виключити з нього торговий патент та виписку з ЄДР виходячи з таких міркувань.
Торговий патент видається суб'єкту господарювання контролюючим органом і засвідчує право на здійснення певного виду підприємницької діяльності, тому контролюючий орган має можливість самостійно, в будь-який час, перевірити факт видачі торгового патенту та його справжність.
Що стосується виписки, то, на думку авторів листа, вона лише підтверджує певну інформацію щодо підприємства, що міститься в ЄДР в електронній формі, і є звичайним матеріальним носієм зазначеної інформації.

Момент виникнення доходу при виконанні робіт за рахунок бюджетних коштів

Коли виникають дохід та податкові зобов’язання при виконанні робіт за рахунок бюджетних коштів?
До набрання чинності Податковим кодексом валові доходи та податкові зобов’язання з ПДВ виникали на дату отримання таких коштів.
У Податковому кодексі аналогічна норма збереглася лише щодо ПДВ.
Згідно з п. 187.7 датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.
А от при визначенні доходів виняток зроблено лише для коштів цільового фінансування (п. 187.7). В усіх інших випадках дата виникнення доходу визначається за загальним правилом згідно з п. 137.1 за датою складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Джерело: Асоціація платників податків України 

Дані Книги обліку доходів і витрат і декларації з ЄП повинні збігатися

Чи можна при заповненні податкової декларації платника єдиного податку — фізособи-підприємця зменшити суму доходу на суму єдиного соціального внеску? Чи дані декларації і книги доходів підприємця мають бути однаковими?


Виходячи з положень п. 7 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат (наказ Мінфіну від 15.12.2011 р. № 1637) дані Книги служать підставою для складання декларації. Отже, дані Книги та відповідних показників декларації повинні співпадати.
В принципі, це загальне правило складання звітності, коли в звітність переносяться дані облікових регістрів.
Відносно зменшення суми доходу на суму ЄСВ, якщо мається на увазі п. 292.10 ПКУ, то дані положення однозначно говорять лише про невключення ОСВ до складу доходу, а не про зменшення на суму ЄСВ.
Тим не менш, згодні, що конструкція цієї норми схожа з формулюваннями з приводу того ж ПДВ, коли платники ПДВ до складу доходів і витрат включають суми без ПДВ, і може викликати певні асоціації.

Джерело: Моё Право

Підкориговано порядок акумулювання сум ПДВ на спецрахунках

Постановою КМУ від 22.08.2012 р. № 779 внесено зміни до Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженого урядовою постановою від 12.01.2011 р. № 11 (далі — Порядок № 11).
Зокрема, назву Порядку № 11 доповнено словами «та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів» і тепер це — Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Відповідні зміни внесено до назви і тексту постанови від 12.01.2011 р. № 11 та п. 1 Порядку № 11.
Також змінами уточнено, що сума ПДВ, яка підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах (раніше — виробничих потужностях), а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 і 2204 30, які постачаються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов’язання за звітний (податковий) період і сумою податкового кредиту за такий період, перераховується сільськогосподарським підприємством із поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені ст. 203 Податкового кодексу України для перерахування суми ПДВ до державного бюджету.
Постанова від 22.08.2012 р. № 779 набере чинності з дня офіційного опублікування.

Середня заробітна плата за регіонами в 2012 році

Держкомстат оприлюднив інформацію про показники середньої заробітної плати у розрахунку на одного штатного працівника за регіонами за липень 2012 року, а також довідково за листопад 2009 року — червень 2012 року.

Нагадаємо, що ці дані необхідні для обчислення допомоги при вагітності та пологах, якщо застрахована особа працювала і сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше ніж календарний місяць.


Регіон
2012 рік
січень
лютий
березень
квітень
травень
червень
липень
серпень
вересень
жовтень
листопад
грудень
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
Україна
2722
2799
2923
2942
3015
3109
3151
Автономна Республіка Крим
2348
2304
2486
2539
2691
2781
2795
Області



 



   

 
Вінницька
2144
2177
2309
2311
2457
2582
2591
Волинська
2062
2075
2212
2199
2328
2511
2526
Дніпропетровська
2860
2965
3042
3070
3182
3197
3260
Донецька
3151
3254
3381
3496
3474
3557
3619
Житомирська
2096
2117
2235
2246
2422
2522
2518
Закарпатська
2075
2132
2247
2220
2325
2506
2513
Запорізька
2653
2786
2804
2837
2920
3045
3048
Івано-Франківська
2288
2335
2421
2430
2586
2743
2710
Київська
2829
2941
2996
3051
3146
3264
3268
Кіровоградська
2155
2194
2300
2331
2461
2546
2561
Луганська
2842
2826
2971
2970
3073
3123
3230
Львівська
2276
2351
2478
2476
2612
2670
2720
Миколаївська
2503
2767
2675
2684
2809
2876
2953
Одеська
2553
2466
2644
2607
2689
2780
2781
Полтавська
2659
2603
2681
2715
2862
2876
2960
Рівненська
2232
2554
2443
2439
2551
2734
2733
Сумська
2235
2270
2392
2395
2537
2563
2685
Тернопільська
1941
1996
2079
2078
2205
2367
2235
Харківська
2423
2535
2683
2661
2714
2808
2886
Херсонська
2018
2055
2154
2186
2283
2411
2399
Хмельницька
2122
2276
2270
2279
2408
2547
2588
Черкаська
2228
2278
2380
2391
2610
2605
2646
Чернівецька
2067
2080
2190
2207
2311
2500
2513
Чернігівська
2039
2052
2274
2179
2344
2432
2473
м. Київ
4148
4306
4577
4592
4469
4628
4700
м. Севастополь
2587
2649
2759
2756
2920
3020
2944

Щодо звільнення за власним бажанням

Міністерство соціальної політики України листом від 27.04.2012 р. № 70/06/186-12 нагадав, що відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк (звільнитися), попередивши про це власника чи уповноважений ним орган письмово за два тижні.
При цьому обмеження щодо звільнення працівника, який знаходиться на лікарняному, стосується тільки звільнення з ініціативи власника, що встановлено ст. 40 КЗпП, якою передбачено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП).
Тобто чинним законодавством не заборонене звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності за власним бажанням (ст. 38 КЗпП). Водночас звільнення працівника за власним бажанням, який захворів у період роботи, не позбавляє його права на оплату листка непрацездатності.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ право на матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням непрацездатності в період роботи, включаючи і день звільнення.

Відповідальність за неподання додатків до декларації з ПДВ

Яка передбачена відповідальність у разі неподання до органу державної податкової служби платником ПДВ додатків до податкової декларації з ПДВ?
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.
Крім цього, згідно з п. 13 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. №1492, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за №1490/20228, декларація подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.
Відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПКУ податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.
Таким чином, у разі неподання до органу державної податкової служби додатків до податкової декларації з ПДВ така податкова декларація не визнається податковою декларацією.
При цьому, якщо платник податку не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, то такий платник сплачує штраф у розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).

Внесення на рахунок виручки, відображеної в Книзі доходів, вдруге в Книзі не відображається

Чи включається повторно до доходу фізособи-підприємця — платника єдиного податку сума доходу, отримана в готівці від продажу товарів (робіт, послуг), відображена у книзі обліку доходів (книзі обліку доходів і витрат), при внесенні її на розрахунковий рахунок?

Доходом фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ зі змінами та доповненнями).
Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.12.11 р. №1637 (далі — наказ №1637), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.11 р. за №1534/20272.
Платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат (далі — Книга) за формою та порядку затвердженої згідно з наказом №1637. Відповідно до затвердженого порядку у Книзі відображаються фактично отримані суми доходів і фактично понесені суми витрат від провадження підприємницької діяльності щоденно, за підсумком робочого дня, а також із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік.
Отже, якщо фізична особа — підприємець отримані суми доходу від продажу товарів (робіт, послуг) у вигляді готівки відобразила у Книзі та вносить у погодженому з банком порядку готівку на свій розрахунковий рахунок, який відкритий для здійснення підприємницької діяльності, то вдруге ця сума не відображається у Книзі, яку ведуть платники єдиного податку. 

вівторок, 28 серпня 2012 р.

Коригування податкової накладної у разі повернення коштів покупцю, що не був зареєстрований платником ПДВ?

Який порядок складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі повернення коштів покупцю, який на дату їх оплати не був зареєстрований платником ПДВ?
Відповідно до п. 192.2 ст. 192 ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, зменшення суми податкових зобов’язань платника податку — постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.
Тобто на момент повернення коштів покупцю, який на дату їх оплати не був зареєстрований платником податку на додану вартість, незалежно від того, чи є покупець на дату повернення коштів зареєстрованим платником податку на додану вартість чи ні, законодавчі підстави для коригування податкових зобов’язань у постачальника відсутні.

Для підприємців-інвалідів пільг з єдиного податку не передбачено

Чи передбачені пільги для фізосіб-підприємців — платників єдиного податку — інвалідів І чи ІІ групи щодо зменшення встановлених ставок єдиного податку?
Нормами ПКУ передбачено, що у разі застосування спрощеної системи оподаткування — здійснюється сплата єдиного податку, який встановлюється у відсотках (фіксованих ставках) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Вибір системи оподаткування здійснюється фізичною особою — підприємцем самостійно.
Глава 1 розділу XIV ПКУ, яка визначає правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, не передбачає зменшення встановлених ставок єдиного податку для фізичних осіб — підприємців для осіб, які належать до певних соціальних категорій громадян.
Згідно зі ст. 128 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV зі змінами та доповненнями громадянин — підприємець зобов’язаний сплачувати податки та інші обов’язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.
З урахуванням викладеного, законодавчо не передбачено зменшення встановлених ставок єдиного податку для фізичних осіб — підприємців незалежно від приналежності особи до певної соціальної категорії громадян.