Формування ПК на підставі ПН, виписаних у минулих податкових періодах

У яких випадках може бути сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних у минулих податкових періодах?

З дати набрання чинності ПКУ платник податку має право сформувати податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які взяті на облік у поточному звітному періоді, але виписані у податкових періодах, що передує звітному, в таких випадках:
1. Податкові накладні, взяті на облік у звітному періоді, з дати виписування яких не минуло 365 календарних днів (тобто до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року могли бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше травня 2010 року; до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2012 року відповідно можуть бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше березня 2011 року), — загальне правило;

2. Податкові накладні, отримані протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку, незалежно від дати отримання від постачальника товарів/послуг, але з урахуванням строків давності, — для платників, які застосовують касовий метод;

3. Податкові накладні, отримані при одержанні права власності на заставне майно з метою подальшого продажу, — якщо у звітному періоді відбувся продаж такого майна, — для банківських установ.

У таких випадках не потрібне документальне підтвердження причин отримання податкових накладних у періодах, наступних за періодом, в якому вони були виписані, а суми податку відображаються у реєстрі отриманих податкових накладних поточного звітного періоду та у складі податкового кредиту звітного періоду (рядок 10.1 декларації).

Такі самі правила з дати набрання чинності ПКУ застосовуються і до розрахунків коригування до податкових накладних, на підставі яких коригується податковий кредит.

З відповідей начальника управління оподаткування юридичних осіб ДПС у Львівській області Василя Васильовича Кресяка під час «гарячої лінії» з платниками податків 23 травня 2012 року

ДПС у Львівській обл.

Додаткові вихідні в дні проведення матчів Євро-2012

Як повідомляють ЗМІ, у четвер 25 травня Київміськрада прийняла рішення, яким рекомендує роботодавцям столиці зробити на своїх підприємствах вихідними днями 11, 15 та 19 червня. Причиною тому є проведення в ці дні матчів чемпіонату Євро-2012 у Києві.
Але треба враховувати два моменти:
1) це є тільки рекомендацією, остаточне рішення приймає роботодавець;
2) ці додаткові вихідні доведеться відпрацьовувати по суботах:
- за 11 червня (понеділок) – 9 червня;
- за 15 червня (п’ятниця) – 23 червня;
- за 19 червня (вівторок) – 14 липня.
Нагадаємо, що раніше Кабмін вже рекомендував перенести на суботу 7 липня робочий день з 29 червня (п’ятниця) заради створення сприятливих умов для святкування Дня Конституції(28 червня).
Таким чином, червень для киян може стати місяцем, в якому не буде жодного тижня, що пройде у звичному робочому режимі. Тішить те, що ще два матчі й так припадають на вихідні (24 червня та 1 липня).
Що стосується інших міст України, які прийматимуть в себе Євро-2012, то в них так само ініціюється перенесення робочих днів на суботи, а саме:

Донецьк: 
- 11 червня (понеділок) – на 9 червня;
- 15 червня (п’ятниця) – на 23 червня;
- 19 червня (вівторок) – на14 липня;
- 27 червня (середа) – на 4 серпня;

Львів та Харків: 
- 13 червня (середа) – на 16 червня.

Підприємці не застосовують РРО при торгівлі пивом

Чи може фізична особа — підприємець на спрощеній системі оподаткування здійснювати торгівлю пивом на розлив та у пляшках без ЕККА?

Законом України від 04.11.2011 р. №4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» (далі — Закон 4014) до розділу XIV Податкового кодексу України включено главу І «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності».
Підпунктом 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 цієї глави визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), які здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).
Згідно з пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу підприємці-«єдиноподатники» не застосовують реєстратори розрахункових операцій (РРО).
Аналогічна норма міститься й у Законі України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції Закону України від 01.06.2000 р. №1776-111. Пунктом 6 статті 9 цього Закону передбачено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються «при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок».
Враховуючи викладене, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу пива фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок.
Крім того, пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу визначено перелік податків і зборів, щодо яких платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності. Зокрема, до такого переліку віднесено збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Державна податкова служба в Івано-Франківській області

Зміна КВЕДів

Державна реєстраційна служба України у Листі "Щодо приведення кодів видів діяльності у відповідність з КВЕД-2010" від 27.04.2012 N 85/21-12-7.2 повідомила, що для приведення кодів видів діяльності у відповідність з КВЕД-2010 фізичним особам - підприємцям необхідно звернутися до державного реєстратора та надати реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка в переліку змін, що вносяться до відомостей про фізичну особу - підприємця, містить поле "зміна видів діяльності, що здійснює фізична особа - підприємець".
Зміна видів діяльності проводиться безкоштовно.
Подавати документи державному реєстраторові можна упродовж всього 2012 року.
Автоматично жодні зміни проводитися не будуть.

ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЙНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 27.04.2012 р. N 85/21-12-7.2

(Витяг)

Відповідно до пункту 1 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року N 457 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів" 1 січня 2012 року набув чинності національний класифікатор України ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності "(далі - ДК 009:2010).

З метою поступового переходу до ДК 009:2010 протягом 2012 року разом з цим класифікатором буде діяти національний класифікатор України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності", який відповідно до вищевказаного наказом з 31 грудня 2012 року втратить чинність.

Для приведення кодів видів діяльності у відповідність до КВЕД-2010 фізичним особам - підприємцям та представникам юридичних осіб необхідно звертатися до державних реєстраторів з відповідними документами, а саме:

для фізичних осіб - підприємців - реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в ЄДР (Форма N 11), яка в переліку змін, що вносяться до відомостей про фізичну особу - підприємця, містить поле "зміна видів діяльності, які здійснює фізична особа - підприємець". Зміна видів діяльності проводиться безкоштовно.

Представляти документи державному реєстратору можна буде протягом всього 2012 року. Автоматично ніякі зміни проводитися не будуть.

Заступник Голови    І. Кухаренко

Зміна видів господарської діяльності у Свідоцтві «єдиноподатника»

Яким чином фізособа — підприємець — платник єдиного податку третьої групи може внести зміни до видів господарської діяльності, які зазначені у раніше виданому свідоцтві платника єдиного податку?
Якщо фізособа — підприємець — платник єдиного податку третьої групи бажає внести зміни до раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку в частині видів господарської діяльності, то вона подає заяву за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 р. №1675. При цьому рішення щодо термінів подання зазначеної заяви приймається фізособою — підприємцем — платником єдиного податку третьої групи самостійно.

ДПС у Херсонській області

Ключі електронного підпису податкова видаватиме швидко і безкоштовно

Процедура отримання платником безкоштовного ключа електронного цифрового підпису займатиме не більше 25 хвилин, пообіцяв Голова Державної податкової служби Олександр Клименко. Про це він заявив, презентуючи акредитований Центр сертифікації електронних ключів, що від сьогодні працюватиме у складі ДПСУ.
«Громадян у цьому Центрі та його регіональних відділеннях обслуговуватимуть 150 кваліфікованих фахівців, які пройшли відповідне навчання. Ми гарантуємо не тільки швидкість, але й якість сервісу – унікальні криптографічні модулі українського виробництва пройшли всі державні експертизи та забезпечують надійний захист інформації», - наголосив Олександр Клименко.
Він також повідомив, що від сьогодні працюватиме розгалужена мережа пунктів видачі та реєстрації електронних ключів – 26 відділень в обласних центрах та 11 в Києві. Податкова служба має намір до кінця року відкриті такі установи і в районних центрах, інших великих містах.
Голова ДПСУ підкреслив, що для платників всі сервіси, що запроваджуються в податкових установах, будуть безкоштовними. «Для створення найкращого сервісу ми запозичуємо досвід країн з першої десятки рейтингу Світового банку Paying Taxes. Ми даємо можливість вільно завантажувати програми для створення електронних звітів та безкоштовно видаємо ключі електронного підпису, а це не завжди можна зустріти навіть в Європі. Для нас очевидно, що для підвищення інвестиційної привабливості України треба пропонувати стандарти обслуговування на рівні, навіть дещо вищому від кращих зразків», - підсумував Олександр Клименко.

ПРЕС-СЛУЖБА ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ

Який порядок відображення в податковій декларації з ПДВ податкових накладних, що надійшли із запізненням в інших податкових періодах?

Податкові накладні, обґрунтовано отримані платником ПДВ протягом 365 календарних днів з дати їх виписки, а для платників які застосовують касовий метод протягом 60 календарних днів з дати оплати отриманих товарів, у періодах, наступних за періодами їх виписки, відображаються у розділі IІ реєстру виданих та отриманих податкових накладних на дату їх отримання. Податковий кредит, сформований на підставі таких податкових накладних, розшифровується у розділі II додатка 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" до податкової декларації з ПДВ із зазначенням періоду виписки податкових накладних і відповідно декларується у рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ.

Сектор взаємодії із ЗМІ та громадськістю

ДПС у Чернівецькій області

Нюанси реєстрації податкових накладних

Чи підлягає податкова накладна, виписана за щоденними підсумками операцій, реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо сума ПДВ в ній перевищує зазначену в п. 11 підр. 2 р. ХХ ПКУ?

Пунктом 11 підр. 2 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками ПДВ – продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума ПДВ в одній податковій накладній становить:

– понад 1 мільйон гривень – з 1 січня 2011 року;

– понад 500 тисяч гривень – з 1 квітня 2011 року;

– понад 100 тисяч гривень – з 1 липня 2011 року;

– понад 10 тисяч гривень – з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума ПДВ не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

На перший погляд, вищезгадана норма не наводить виключень з цього правила, але її слід розглядати сукупно з основною нормою ПКУ, якою передбачено необхідність реєстрації податкової накладної, та інших законодавчих актів.

Відповідно до п. 201.10 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ – продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником ПДВ – продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

З вищенаведених положень видно, що постраждати від нереєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може лише покупець, який є платником ПДВ. Тому для нього передбачено право звернутись до податкового органу зі скаргою у випадку нереєстрації податкової накладної, що надасть право на включення суми ПДВ до податкового кредиту.

При цьому варто пам’ятати, що податкова накладна видається покупцю на його вимогу (п. 201.1 та 201.10 ПКУ). Покупцю, який не є платником ПДВ, податкова накладна не потрібна. Тому безпосередньо з норм ПКУ можна зробити висновок, що реєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних немає необхідності, оскільки покупець від цього не постраждає, а продавець все одно нараховує податкові зобов’язання з ПДВ.

Звернемось також до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246, у п. 4 якого прямо зазначається, що не підлягають реєстрації податкові накладні, які не видаються покупцеві та залишаються у продавця.

Оскільки обидва примірники податкових накладних, складених за щоденними підсумками операцій, залишаються в особи, що їх виписала (п. 8 Порядку № 969), то навіть за перевищення суми ПДВ межі, зазначеної в п. 11 підр. 2 р. ХХ ПКУ, реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних вони не підлягають.

Сектор взаємодії із ЗМІ та громадськістю

ДПС у Чернівецькій області

Які особливості виписки підсумкових податкових накладних?

Згідно пп.8.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 01.11.2011 № 1379 (далі – Порядок), податкова накладна виписується за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була виписана на ці операції) у разі:

-  постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві – неплатнику ПДВ;

- виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

- надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Відповідно до п.8 Порядку всі примірники податкових накладних, виписаних за щоденними підсумками операцій, залишаються в особи, що їх виписала. У верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної робиться відповідна помітка "Х" та зазначається тип причини “11”.

В податковій накладній, яка виписується за щоденними підсумками операцій у разі здійснення поставки товарів (послуг) за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, та суми ПДВ за такими розрахунками зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звіті.

При цьому, в такій податковій накладній: - в графі 3 „Номенклатура постачання товарів/послуг продавця” - здійснюється запис „Товари в асортименті”; в графі 4 „Одиниця виміру товару” – зазначається в грн.; в графі 5 – „Кількість (об'єм, обсяг)” проставляється  „1”.

У полі „Особа (платник податку) – покупець” необхідно  проставити  „Неплатник податку”. У полях „Місцезнаходження (податкова адреса) покупця” та „Номер телефону” проставляються нулі.

У рядках „Вид цивільно-правового договору” у полі „вид договору” робиться  відповідний запис „ Договір купівлі-продажу”, „Договір на виконання робіт”, тощо, у полі „від” - дату виконання усної домовленості, у полі „№” - прочерк.

У разі постачання вітчизняних товарів графі 3 “Номенклатура постачання товарів/послуг продавця” здійснюється запис “Товари в асортименті”, а коди товарів згідно УКТЗЕД не вказуються.

Сектор взаємодії із ЗМІ та громадськістю

ДПС у Чернівецькій області

Чи обов’язково покупцю вимагати від продавця квитанцію про реєстрацію податкової накладної

Чи обов’язково покупцю вимагати від продавця квитанцію на підтвердження реєстрації  податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Не обов’язково. Пересвідчитись у факті реєстрації податкової накладної покупець може шляхом сформованого запиту (за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді (відповідно до стандарту, затвердженого ДПС України) з офіційного веб-сайту органу ДПС України. За допомогою такого програмного забезпечення покупець може:

1) формувати запити на отримання інформації щодо реєстрації ПН (Розрахунку коригування) в ЄРПН;

2) переглядати відповіді щодо запитуваної інформації.
Орган ДПС здійснює пошук зазначеної у запиті ПН (Розрахунку коригування) та складає витяг з Реєстру, у якому наводяться відомості щодо ПН (Розрахунку коригування). Такий витяг надсилається покупцеві не пізніше операційного дня, наступного за днем надходження запиту. Отже, радимо покупцеві, не впевненому щодо здійснення реєстрації ПН продавцем, не відкладати запити до ДПС на останній день строку подання декларації з ПДВ.

Сектор взаємодії із ЗМІ та громадськістю

ДПС у Чернівецькій област

Перукарі можуть бути платниками ЄП I групи

У ПКУ прописано, що підприємці першої та другої групи можуть надавати перукарські послуги. Чи має право підприємець-«єдинник» на першій групі надавати послуги манікюру та педикюру?

З 1 січня 2012 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» від 04.11.11 р. №4014 (далі — Закон), яким внесено зміни, зокрема, до глави І розділу XIV ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПКУ суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема:

перша група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню й обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень;

друга група — фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у т. ч. побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

— не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

— обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

З метою цієї глави під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг, зокрема послуги перукарень (пп. 36 п. 291.7 ст. 291 ПКУ).

Клас виду економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2005) 93.0 «Надання індивідуальних послуг» включає, зокрема, надання послуг перукарнями та салонами краси.

Підклас 93.02.0 «Надання послуг перукарнями та салонами краси» включає:

— миття, підстригання, укладання, фарбування, завивання, випрямлення волосся та інші подібні послуги, що надаються чоловікам та жінкам, а також гоління та підрівнювання борід, масаж обличчя, манікюр та педикюр, макіяж тощо.

«Черговий по країні» — діалог податківців Київщини з платниками податків

Власні кошти, внесені на розрахунковий рахунок, включаються до доходу підприємця

Чи включаються до доходу внесені власні кошти на розрахунковий рахунок підприємця-«єдинника» та до якої графи вносити таку суму в Книзі обліку доходів і витрат? Адже ця сума не є доходом від підприємницької діяльності?



Згідно з п. 292.1 ст. 292 ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями доходом платника єдиного податку для фізичної особи — підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізособою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхових виплат і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізособі та використовується в її господарській діяльності.



Відповідно до норм Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року №492 (далі — Інструкція) поточні банківські рахунки для фізичних осіб — резидентів поділяються на: поточні рахунки фізичних осіб — підприємців, які відкриваються для здійснення підприємницької діяльності, та поточні рахунки фізосіб, які не є підприємцями.



Тобто власні кошти, внесені на розрахунковий рахунок, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізособи — підприємця — платника єдиного податку.



Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.11 р. №1637 затверджено форми книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення (далі — Порядок).



Пунктом 1 Порядку зазначено, що відповідно до пп. 296.1.2 статті 296 глави 1 розділу ХIV ПКУ фізичні особи — підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ (далі — платник податку), ведуть книгу обліку доходів і витрат (далі — Книга), у якій щодня, за підсумками робочого дня, відображають отримані доходи та понесені витрати.



Відповідно до п. 5 Порядку записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо.



Тобто у графі 2 Книги зазначається загальна сума коштів (готівкою чи на банківський рахунок усього на відповідну дату).

Безоплатне користування є доходом підприємця

Підприємець-«єдинник» (2 група) провадить діяльність з роздрібної торгівлі у магазині, наданому йому власником-фізособою у безоплатне користування на основі строкового договору позички приміщення. Чи виникають у підприємця в цьому випадку доходи, якщо так, то в якій сумі і як відображаються у книзі обліку?

З 1 січня 2012 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» від 04.11.11 р. №4014 (далі — Закон), яким внесено зміни, зокрема, до глави І розділу XIV ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.


Доходом платника єдиного податку є для фізичної особи — підприємця відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ — дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізособою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізособі та використовується в її господарській діяльності.


Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.11 р. №1637 затверджено форми книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення (далі — Порядок).


Пунктом 1 Порядку зазначено, що відповідно до пп. 296.1.1 статті 296 глави 1 розділу ХIV ПКУ фізичні особи — підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість (далі — платник податку), ведуть книгу обліку доходів (далі — Книга), у якій щодня, за підсумками робочого дня, відображають отримані доходи.


Платник податку заносить до Книги відомості у такому порядку:


— у графі 1 зазначається дата запису;


— у графах 2 — 7 відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставками, встановленими відповідно до п. 293.2 та пп. 2 пункту 293.3 статті 293 глави 1 розділу ХIV ПКУ;


— у графі 2 зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги;


— у графі 3 — сума повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати;


— у графі 4 — скоригована сума доходу за продані товари, виконані роботи, надані послуги на суму повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати і розраховується як різниця граф 2 і 3;


— у графі 5 — вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);


— у графі 6 — сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності;


— у графі 7 — загальна сума доходу як сума граф 4, 5 і 6;


— у графах 8 і 9 — відповідно вид та сума доходу, що оподатковується за ставкою 15% відповідно до підпунктів 2 — 4 пункту 293.4 статті 293 глави 1 розділу ХIV ПКУ (пп. 6.1 — 6.3 Порядку).

ДПС у Київській області

Як отримати свідоцтва про сплату єдиного податку нового зразка

Коли видаватимуть свідоцтва про сплату єдиного податку нового зразка та що потрібно для цього зробити: брати новий КВЕД 2010, знову подавати заяву, чи старі свідоцтва про сплату єдиного податку, в яких написано термін дії до 01.06.2012 р., діятимуть до кінця року?

З 1 січня 2012 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» від 04.11.11 р. №4014 (далі — Закон), яким унесено зміни, зокрема, до глави І розділу XIV ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями). Пунктом «а» статті 5 другого розділу Закону «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що видані свідоцтва про сплату єдиного податку і патенти про сплату фіксованого податку на 2011 рік відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» та розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» є дійсними до отримання свідоцтва платника єдиного податку, передбаченого цим Законом, але не пізніше ніж до 1 червня 2012 року.


Для отримання Свідоцтва платника єдиного податку (далі — Свідоцтво) нового зразка Вам потрібно звернутися до податкової інспекції за місцем податкового обліку із заявою довільної форми щодо заміни Свідоцтва старого зразка на нове.

ДПС у Київській області

Читайте також:  Зміна видів господарської діяльності у Свідоцтві "єдиноподатника"

Новий Митний кодекс України

З 1.06.2012р. набуває чинності новий Митний кодекс України, а також Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Митного кодексу України" від 13.03.2012р. № 4496-VI, який регулює окремі моменти митного законодавства та інших суміжних з ним сфер.

Нові строки зберігання документів

Мінюст у своєму Наказі від 12.04.2012р. № 578/5 ( далі Наказ № 578) затвердив Перелік типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів. У Наказі № 578 сказано, що зазначеним переліком можуть користуватися також фізичні особи - підприємці. Тобто цей норматив для ФОП носить рекомендаційний характер. Також вказано, що строки зберігання типових документів однакові як в електронній, так і паперовій формі. Наказ № 578 набирає чинності з 1 січня 2013 року. Завантажити Наказ № 578 (pdf)

Індекс інфляції за квітень 2012 року

Державний комітет статистики повідомив про те, що індекс інфляції за квітень 2012 року становить 100,0%. Дивіться також Величини індексів інфляції у 2012 році

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ ЛИСТ від 17.11.2011 р. N 6451/7/15-3117-10

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 17.11.2011 р. N 6451/7/15-3117-10

Державній податковій адміністрації в м. Києві

Щодо розгляду листа

Державна податкова служба України розглянула лист Державної податкової адміністрації в Київській області від 14.10.11 р. N 8824/8/23-409/637 щодо порядку включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту на підставі податкових накладних, що підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та повідомляє.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податкова накладна (згідно з пунктом 201.7 статті 201 Кодексу)  виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) та підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Єдиний реєстр), яка здійснюється платником податку – продавцем не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки, згідно з абзацом другим пункту 201.10 статті 201 Кодексу (з урахуванням вимог пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної позбавляє покупця права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абзац дев’ятий пункту 201.10 статті 201 Кодексу).

Таким чином, податкова накладна заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця:

- у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу,  – у разі отримання її у такому податковому періоді;

- у тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки такої податкової накладної, – у разі отримання її із запізненням в інших податкових періодах.

Якщо ж податкова накладна заповнена з порушеннями або вона не зареєстрована в Єдиному реєстрі протягом встановленого для такої реєстрації терміну, платник податку – покупець включає до складу податкового кредиту податкової декларації за відповідний звітний період суми податку на додану вартість, зазначені в такій накладній, за умови подання разом із такою декларацією заяви із скаргою на постачальника (додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість). До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).

Отже, заява із скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку до складу податкового кредиту.

Заступник Голови С. І. Лекарь

Умови отримання податкового кредиту за неправильними податковими накладними

ДПСУ у своєму листі від 17.11.2011р. № 6451/7/15-3117-10 розглянула питання включення сум ПДВ до податкового кредиту на підставі податкових накладних, що підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр). Так, відповідно до п.198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог. Крім того, відсутність факту реєстрації продавцем податкових накладних в Реєстрі або порушення порядку їх заповнення позбавляє покупця права на податковий кредит.

Щоб виправити ситуацію з помилковою податковою накладною та отримати право на податковий кредит, покупець повинен разом з декларацією подати заяву із скаргою на постачальника ( додаток 8 до податкової декларації з ПДВ). До заяви необхідно додати копії первинних документів, що засвідчують факт передоплати чи отримання товарів/послуг.

Отже, податкове відомство наголошує, що заява зі скаргою на постачальника подається лише з декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму ПДВ до складу податкового кредиту.

Україна потрапила до списку "мафіозних держав"

Україна належить до числа "мафіозних держав", влада в яких контролюється злочинними групами.

Про це йдеться в статті французького видання Slate.fr, переклад якої наводить Инопресса.

"Болгарія, Гвінея-Бісау, Чорногорія, Бірма, Україна, Північна Корея, Афганістан, Венесуела - у всіх цих державах національні інтереси переплетені з інтересами організованої злочинності", - сказано в ній.

Автори матеріалу зазначають, що в "мафіозних державах" традиційні поняття корупції, організованої злочинності і проникнення злочинних груп в державні інститути "не можуть відобразити всю складність і масштаби явища".

"Там держава аж ніяк не є жертвою рекету і тиску злочинності на чиновників: навпаки, вона сама бере під контроль злочинні кола. Причому не для того, щоб усунути їх, а щоб поставити їх на службу економічним інтересам правителів, їх близьких і партнерів", - сказано в статті.

На думку авторів, в усі часи існували країни, "якими керували люди, що відзначалися злочинною поведінкою".

"У більшості 193 країн сучасного світу нечесне використання державних коштів і "продаж" урядових рішень найщедрішим "клієнтам" вже давно перетворилися на звичайну практику", - пише видання.

Джерело: Українська правда

За останні 40 років люди знищили третину біоресурсів планети

У період з 1970 по 2008 роки біологічні ресурси на Землі скоротилися на 28%.

Про це йдеться в новій доповіді під назвою "Жива планета", яку раз на два роки складають фахівці Всесвітнього фонду дикої природи, передає DT.UA.

До висновку про зменшення параметрів біорізноманіття майже на третину вчені прийшли на основі вивчення розвитку більш ніж 9 тисяч популяцій представників класів хребетних тварин - ссавців, риб, птахів, плазунів і амфібій.

Експерти констатують, що споживання людиною природних ресурсів у порівнянні з 1966 роком подвоїлося.

За їхніми словами, головним користувачем і забруднювачем світової екосистеми є США.

Якби весь світ використовував природні ресурси в таких масштабах, в яких їх сьогодні використовують американці, то для підтримки екобалансу знадобилося б п'ять планет, співвідносних із Землею.

Однак США займають лише п'ятий рядок у списку країн, які марнотратно використовують світові природні ресурси у розрахунку на душу населення.

Лідерами за цим показником виявилися Катар (1-ше місце), Кувейт (2), Об'єднані Арабські Емірати (3) і Данія (4).

Місця з 6-го по 10-те займають Бельгія, Австралія, Канада, Нідерланди та Ірландія.

В основі підрахунків укладачів доповіді лежали такі показники, як рівень викидів в атмосферу двоокису вуглецю, площі лісів і земель, що використовуються в сільському господарстві, обсяги промислових відходів тощо.

У минулому квітні Королівське суспільство, міжнародна група з 23 учених під керівництвом нобелівського лауреата з біології сера Джона Салстона, опублікувала звіт, в якому закликала до радикального переосмислення ставлення до природи.

Вони запропонували змінити структуру споживання природних ресурсів в сторону бідних країн, а також посилити заходи з контролю зростання чисельності населення, щоб перейти до стійкої економіки і кращого рівня життя для більшої частини людства.

В іншому випадку вчені прогнозують соціальні, економічні та екологічні аварії та катастрофи раніше небачених масштабів.

Італійці проінвестують вітряну енергетику в Західній Україні

Італійський інвестор F.I.S.I. RED придбав контрольний пакет акцій в компанії Eco-Optima, що будуватиме вітряний парк у місті Старий Самбір.

Про це йдеться у повідомленні адвокатського об'єднання Arzinger, яке виступило в ролі юридичного консультанта італійського інвестора.

"Компанії Eco-Optima необхідно було знайти стратегічного партнера та отримати фінансування для придбання турбін й зведення вітряного парку по проекту, розробленому для Західної України, місто Старий Самбір. Фінансування проекту в розмірі 13,3 мільйона євро за кредитною програмою USELF було надано ЄБРР, а стратегічного партнера Eco-Optima знайшла в особі F.I.S.I. RED", - зазначається в повідомленні.

За словами старшого партнера Arzinger Вольфрама Ребок, проект компанії Eco-Optima отримав на ринку високу оцінку, про що, серед іншого, свідчить і надання фінансування з боку ЄБРР.

Нагадаємо, раніше ЄБРР заявив про готовність профінансувати спорудження вітряної електростанції потужністю 12,5 МВт у Львівській області.

Проект компанії "Еко-Оптіма" передбачає установку 5 вітрогенераторів потужністю 2,5 МВт кожний.

Проект здійснюється в рамках програми фінансування альтернативної енергетики в Україні (USELF).

Засновником компанії "Еко-Оптіма" є бізнесмен Зиновій Козицький.

Джерело: Українська правда

Український бізнес "мігрує" на Захід

Коли київську компанію, що торгує будівельними матеріалами та інструментами, поінформували про прихід Податкової, частина її працівників терміново покинула офіс, а інші замкнулися там зсередини і поспіхом пакували в паперові коробки бухгалтерську документацію і скидали її тим, що внизу. Одна з коробок впала на Тойоту, якою потім все це відвезли подалі від працівників Податкової. Сервери компанії спустили вниз на кабелях, через які “в мирний час” працівники мали доступ в інтернет. В цей час поверхом нижче власник інтерент-магазину В'ячеслав, що торгує побутовою та комп'ютерною технікою, скомандувавши своїм підлеглим негайно виключити комп’ютери і покинути приміщення за 5 хвилин, біг на склад, аби забрати власні сервери, поки цього не зробила податкова міліція. Працівники “евакуювалися” за 4 хвилини. В результаті, ті, що зверху, "домовилися" з податківцями, а В'ячеслав зробив резервні копії бухгалтерської історії свого бізнесу і почистив сервери. Ця історія про співжиття середнього бізнесу і контролюючих органів трапилася на початку весни, хоча в Україні щодня відбуваються десятки схожих випадків. Причини такої взаємодії прості – Податкова знає, коли і за якими схемами компанія оптимізує податкові платежі, і замість боротьби з цим продає бізнесу “індульгенції”. Наведемо одну з поширених схем оптимізації податкових платежів інтернет-магазином: компанія може купити техніку “по безналу”, а може і за готівку. Далі техніку проганяють через мережу конвертаційного центру - по ланцюжку компаній за потрібною інтернет-магазину ціною. Таким чином можна ефективно мінімізувати податкові зобов’язання. У випадку придбання техніки за готівку продавцем часто виступає фізична особа-підприємець, у випадку безготівкового розрахунку – ТОВ. Прихід правоохоронців або податківців на підприємство має чітко окреслену мету: від бізнесу вимагають заплатити податки, заплатити перевіряючим, поділитися часткою в компанії або за їхніми діями явно простежуються суто політичні мотиви. Нижче наведемо декілька промовистих прикладів з недавнього минулого. "ПростоПрінт". У вересні 2011 року УБОЗ Києва провело обшук і вилучення документів та устаткування у київській компанії "ПростоПрінт" підприємця Дениса Олейнікова. Компанію звинуватили у порушенні авторських прав чемпіонату з футболу ЄВРО-2012. Бізнесмен упевнений, що обшуки було проведено через друк футболок з написом “Спасибо жителям Донбасса...”. Олейніков з родиною залишив Україну, побоюючись арешту. “Інком”. 12 жовтня 2011 року податкова міліція столиці на кілька годин заблокувала центральну будівлю лідера вітчизняного ринку інформаційних технологій корпорацію "Інком". Згодом після гучного інформаційного скандалу податкова міліція заявила, що помилилася адресою. Учасники ринку говорили, що цими діями “Інком” намагалися переконати поділитися бізнесом. Засновником "Інкому" є Олександр Кардаков. Він також є власником компанії "Октава Капітал", активи якої оцінюються в 2,5 млрд гривень. “ЕП” звернулася до Кардакова за коментарем. Відповіді ми не отримали. GSC Game World. На початку зими 2011 року стало відомо, що український розробник комп'ютерних ігор GSC Game World, творець "Козаків" і STALKER покидає український ринок. Одна з причин полягає в тому, що власник компанії Сергій Григорович отримав пропозицію від правоохоронних органів поділитися. Ex.ua. В січні 2012 року міліція закрила популярний файлообмінний ресурс EX.UA. Правоохоронні органи стверджують, що ресурс порушував законодавство про захист авторських прав, хоча співробітники сайту упевнені, що всі питання із правовласниками законодавчо врегульовані. Після закриття EX.UA користувачі інтернету на знак протесту масово атакували сайти МВС, президента, уряду, Партії регіонів, Нацбанку, СБУ. 2 лютого міліція відкликала вимогу про блокування порталу EX.UA, а 3 лютого веб-ресурс частково відновив свою роботу. На сьогодні EX.UA працює, але більшість файлів відсутні. “Розетка”. 19 квітні податкова міліція навідалась у найбільший в Україні інтернет-магазин Rozetka.ua. Проти керівництва магазину порушено кримінальну справу за підозрою в ухилянні від сплати податків на суму понад 7 млн гривень. Робота магазину була призупинена. Пізніше керівництво інтернет-магазину врегулювало конфлікт з державою. “Сокол”. 19-20 квітня тривали перевірки і в конкурента Rozetka.ua. Зокрема, Державна служба боротьби з економічною злочинністю Дніпровського району Києва провела  перевірки в інтернет-магазині Sokol.ua. 21 квітня роботу магазину було відновлено. Власники Sokol.ua запевняють, що перевірка планова і не пов'язана з Rozetka.ua. Видання звернулося до ДПС та МВС з проханням прокоментувати методи роботи їхніх працівників з інтернет-бізнесом. Наш запит залишився без відповіді. ТММ. 8 травня Шевченківська районна прокуратура Києва, за допомогою співробітників Управління боротьби з економічною злочинністю, провела обшук в офісі будівельно-девелоперської компанії "ТММ" в рамках розслідування кримінальної справи за фактом шахрайства посадовими особами компанії. Збільшення фіскального тиску на бізнес у зв’язку з передвиборчими соціальними ініціативами президента Віктора Януковича і перевірок правоохоронців підштовхує українські компанії до масової міграції своїх серверів закордон. “Ці події підштовхнули учасників ринку задуматися над своєю інформаційною безпекою. І, на жаль, більшість компаній, які займаються бізнесом, почали вже мігрувати або готуватись до відходу з наших дата-центрів. Тим більше, що технології дозволяють розміщувати сховища за межами України. Така тенденція вже намітилася”, прокоментував “ЕП” член правління Інтернет асоціації України Іван Пєтухов. Найбільш популярними напрямами є Німеччина та Нідерланди, менш привабливими – США і Великобританія. В інтернеті з кожним днем більшає оголошень про розміщення сайтів компаній на серверах, які фізично розташовані закордоном. З’явилася реклама в центральних ЗМІ про надійність таких сервісів. Форуми рясніють повідомленнями про те, що український інтернет-бізнес після випадків з Ex.ua та магазинами  “Розетка” і “Сокол” почав масово запасатися доменними іменами за межами України. Підприємці активно зайнялися пошуками нової батьківщини для свого бізнесу, адже закордоном неможливо перевірити сервер чи закрити сайт без рішення суду. Пєтухов додав, що середня місячна вартість оренди одного виділеного сервера в Європі становить менше 100 євро. Окрім того, все більш популярними стають хмарові технології. “Я не закликаю переходити на закордонний хостинг, я закликаю владу переглянути відношення до інтернет-бізнесу. Не робити таких захоплень, не робити вилучення серверів”, - наголошує Пєтухов.  Трапляються й варіанти навпаки - сервери знаходяться в Україні, а бізнес зареєстрований в офшорі. Зокрема, одна з компаній, яка займалася гральним бізнесом, після його заборони в Україні прописала себе в офшорі і швидко перепрофілювалася в компанію, яка офіційно займається інтернет-платежами, а неофіційно - продовжує первину діяльність. Сервери цієї компанії залишилися в Україні. Це не означає, що дана компанія захистила себе на 100%, але в такому випадку фіскалам чи правоохоронцям вже буде важче проводити вилучення. До речі, в день, коли податківці блокували роботу “Розетки”, їхні колеги паралельно проводили обшук в цій компанії (з етичних міркувань назву компанії ми вирішили не називати). Коли приходить Податкова Податкова окрім планових перевірок влаштовує бізнесу і позапланові. Будь-який позаплановий візит податківців є не експромтом, а добре продуманою операцією, підготовка якої здійснюється приблизно за такою схемою. Аналітичний відділ Податкової переглядає податкову звітність компаній за певний період, і коли задекларовані доходи чи транзакції якогось підприємства починають викликати багато запитань (зростають в декілька разів порівняно з попереднім періодом або на “мертві” рахунки раптом падають шестизначні суми), відділ аналітики починає “розробляти” компанію. У цьому випадку піднімається реєстрація, рахунки, власники, контрагенти тощо. В підсумку будується схема, яка лягає на стіл керівництву. Якщо ця компанія ще не заплатила або в неї немає “даху” в прокуратурі, СБУ чи інших ешелонах влади, її беруть “в оборот”. Робота проводиться настільки детально, що на заключному етапі підготовки податківці вже знають точну адресу фіктивних і живих офісів, “податкову біографію” директора, головного бухгалтера, марки їхніх автомобілів, реальне місце проживання. Після цього на конкретне підприємство, а точніше, на його керівництво (директора та головного бухгалтера) чекає декілька варіантів розвитку подій. 1. Працівники Податкової поштою або для більшого ефекту особисто надішлють/принесуть благу вістку про те, що вашою персоною зацікавились підлеглі О.Клименка. Проте, така вістка на папері має дивовижну здатність губитися або зникати безвісти. 2. На порозі підприємства з’являються працівники податкової з вимогою термінової зустрічі з керівництвом та дозволом на вилучення документів/серверів, яке в більшості випадків проводиться тут же, на місці. 3. Ті ж самі податківці стукають у двері підприємця вже не самі, а з групою підтримки (маски-шоу по-нашому). В такому випадку проводиться не тільки вилучення звітної документації, а і паралельний обшук в офісі компанії, на який теж є дозвіл. За словами нашого співрозмовника з ДПС, варіант розвитку подій залежить від того, з якою метою готується візит наповнювачів державного бюджету: це може бути просто вистріл на удачу (варіант 1 – раптом хтось злякається і добровільно проспонсорує стражів закону). При 2 і 3 варіантах мета візиту зазвичай полягає в тому, щоб банально “збити гроші” або за особливим розпорядженням згори. “Буває по різному. Одні домовляються відразу, інші намагаються порвати документи, сідають на них. В ексклюзивних випадках документацію намагалися з'їсти. Це не допомагає”, - ділиться наболілим наш співрозмовник. Втім, додає він, домовляються у будь-якому випадку, це лише питання часу, суми та вміння вчасно знайти впливового покровителя. Але через якийсь час Податкова з'являється на порозі знову. Такий ось вигідний симбіоз: бізнес працює, а податкова його не чіпає, поки той платить. *** … А в цей час власник київського інтернет-магазину В'ячеслав домовляється про міграцію своїх серверів в Німеччину. Юрій Віннічук Українська правда

Нове в законодавстві про інформацію

Інформаційне законодавство України у 2011 році було оновлено з прийняттям Закону України «Про доступ до публічної інформації» та нової редакції Закону України «Про інформацію», які були прийняті 13 січня 2011 року Верховною Радою України та набрали чинності 10 травня 2011 року. А також були прийнятті Укази Президента від 5 травня 2011 року № 547 «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації» та від 5 травня 2011 року № 548 «Про першочергові заходи щодо забезпечення доступу до публічної інформації в допоміжних органах, створених Президентом України».

Нова редакція Закону України «Про інформацію», як базового нормативно-правового акту в інформаційній сфері, надає нове визначення інформації – як будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Цим Законом передбачений поділ за змістом інформації на такі види: інформація про фізичну особу, інформація довідково-енциклопедичного характеру, інформація про стан довкілля (екологічна інформація), інформація про товар (роботу, послугу), науково-технічна інформація, податкова інформація, правова інформація, статистична інформація, соціологічна інформація та інші види інформації.

Встановлено, що інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

За порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Відкритою вважається вся інформація, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості: про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту, про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей, про стан здоров’я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення, про факти порушення прав і свобод людини і громадянина, про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб та інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Крім того, в новій редакції Закону чітко прописані права журналістів та питання їх акредитації.

Основною метою Закону України «Про доступ до публічної інформації» є створення механізму реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Він містить перелік гарантій дотримання прав на надання публічної інформації, поетапний порядок доступу до неї, надає визначення таким поняттям, як конфіденційна, таємна та службова інформація, регламентує порядок її отримання, визначає порядок і строки подачі та задоволення запиту на інформацію, а також процедуру оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації.

Так, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Доступ до інформації забезпечується шляхом її оприлюднення у засобах масової інформації (в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах та будь-яким іншим способом) та через надання інформації за запитами на інформацію.

Інформацією з обмеженим доступом є така, шкода в оприлюдненні якої переважає суспільний інтерес в її отриманні і становить загрозу національній безпеці, обороні, запобігання злочину тощо. До інформації з обмеженим доступом належить конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційною інформацією є інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, що була отримана або створена розпорядниками інформації.

Таємною інформацією є інформація, доступ до якої обмежується виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю.

Службовою інформацією є інформація, що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, а також інформація зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Закон зобов’язав, зокрема, органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інших суб’єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов’язковими для виконання, надавати та оприлюднювати інформацію, відображену та задокументовану будь-якими засобами і на будь-яких носіях, що була отримана або створена ними в процесі виконання своїх владних повноважень та обов’язків.

Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Не належать до інформації з обмеженим доступом декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади та обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Закон чітко визначає поняття та коло обов’язків розпорядників інформації. Ними є суб’єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб’єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов’язковими для виконання, юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів, особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов’язаної з виконанням їхніх обов’язків та суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Встановлено також поняття «запиту на інформацію» як прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Встановлено часові межі відповіді на запити. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Інформація на запит надається безкоштовно. Але у разі, коли відповідь передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Відмовити надати інформацію за запитом розпорядник може лише тоді, коли розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит, інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом, особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком та не дотримано вимог оформлення запиту на інформацію.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: ненадання відповіді на запит, ненадання інформації на запит, безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію, неоприлюднення інформації відповідно до Закону, надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації, несвоєчасне надання інформації, необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, нездійснення реєстрації документів, навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.

Прийняті нові Закони мають низку переваг – відкритість важливої інформації щодо діяльності органів влади, їх обов’язок оприлюднювати всі офіційні рішення, короткі терміни отримання відповіді на запити і водночас захист конфіденційної інформації та відшкодування збитків за використання неправдивої інформації, встановлення відповідальності для органів влади за порушення норм Законів. Ці важливі положення сприятимуть покращенню відносин між суспільством і владою, зменшенню недовіри до органів влади та ефективнішому захисту прав людини.

З 12 травня 2011 року також набрали чинності Укази Президента від 5 травня 2011 року № 457 «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації» та від 5 травня 2011 року № 458 «Про першочергові заходи щодо забезпечення доступу до публічної інформації в допоміжних органах, створених Президентом України», які були прийнятті для безумовного виконання органами виконавчої влади Закону України "Про доступ до публічної інформації" та реалізації конституційного права особи вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Своїм Указом Президент України «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації» поставив ряд завдань Кабінету Міністрів України, а саме: Кабінету Міністрів України, центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській, Севастопольській міським, районним державним адміністраціям забезпечити безумовне виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації", покласти на керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади персональну відповідальність за забезпечення належного виконання відповідними органами вимог цього Закону, запропонувати органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо забезпечення доступу громадян до публічної інформації.

Указом Президента України «Про першочергові заходи щодо забезпечення доступу до публічної інформації в допоміжних органах, створених Президентом України» визначено Головне управління забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації Президента України спеціальним структурним підрозділом, який організовує в установленому порядку доступ до публічної інформації, відповідає за розгляд, опрацювання, облік, систематизацію, аналізування та надання відповідей на запити на інформацію, що надходять до Президента України, Адміністрації Президента України, а також надає консультації під час оформлення таких запитів. Голові Адміністрації Президента України, Державному управлінню справами та ряду інших органів виконавчої влади вжити заходів щодо безумовного виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації".

К.О. Редеуце,
провідний спеціаліст відділу
з питань законодавства про інформацію
Управління соціального, трудового та гуманітарного
Департаменту конституційного, адміністративного
та соціального законодавства

Свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування та порядок його видачі

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

На сьогоднішній день діють такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування:

• пенсійне страхування;
• страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
• страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
• страхування на випадок безробіття.

Особи, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, одержують свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів загальнообов’язкового державного соціального страхування документом суворої звітності, що підтверджує право застрахованої особи на одержання послуг та матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Так, страхове свідоцтво видається кожній особі, яка підлягає будь-якому виду загальнообов’язкового державного соціального страхування, на підставі анкети застрахованої особи після обов’язкової реєстрації цієї особи в органах Пенсійного фонду.

Анкета застрахованої особи заповнюється цією особою відповідно до наданого роботодавцем (страхувальником) зразка, підписується нею, протягом двох тижнів перевіряється, засвідчується підписом роботодавця і печаткою та подається ним до органу Пенсійного фонду, де його зареєстровано як платника страхових внесків.

При цьому, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), особи, які добровільно сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також громадяни України, які працюють за межами України і не застраховані в системі соціального страхування країни, де вони перебувають, подають анкету до органів Пенсійного фонду за постійним місцем проживання самостійно одночасно з реєстрацією в ньому як платники страхових внесків.

Реєстрація застрахованих осіб, персоніфікований облік відомостей про них та оформлення страхових свідоцтв здійснюється органами Пенсійного фонду.

Щодо осіб, які на час початку реєстрації не працюють, але раніше працювали та сплачували збори на обов’язкове державне пенсійне страхування і обов’язкове соціальне страхування, такі особи проходять реєстрацію та одержують страхове свідоцтво в органах Пенсійного фонду за місцем проживання.

З дня одержання органом Пенсійного фонду анкети, цей орган протягом трьох тижнів оформляє страхове свідоцтво застрахованої особи або, у разі необхідності внесення уточнень до відомостей про неї, надсилає через страхувальника застрахованій особі (особам, які забезпечують себе роботою самостійно, добровільно сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також громадянам України, які працюють за межами України і не застраховані в системі соціального страхування країни, де вони перебувають, безпосередньо) відповідний запит за формою, встановленою Пенсійним фондом. Застрахована особа не пізніше ніж через тиждень з дня одержання цього запиту уточнює в ньому відомості про себе (у разі необхідності підтверджує їх документально), підписує його і через страхувальника повертає запит відповідному органу Пенсійного фонду (особи, які забезпечують себе роботою самостійно, добровільно сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також громадяни України, які працюють за межами України і не застраховані в системі соціального страхування країни, де вони перебувають, особисто).

Після чого, страхове свідоцтво заповнюється уповноваженою посадовою особою органу Пенсійного фонду, засвідчується підписом керівника цього органу або його заступника і печаткою.

При цьому, слід зазначити, що виправлення у тексті страхового свідоцтва не допускаються, а номер страхового свідоцтва повинен збігатися з реєстраційним номером облікової картки платника податків.

Страхове свідоцтво має містити такі відомості про застраховану особу:

• прізвище, ім’я та по батькові;
• дата і місце (країна, область, район, населений пункт) народження;
• стать.

Після цього, оформлене органом Пенсійного фонду страхове свідоцтво разом із супровідною відомістю, форма якої встановлюється Пенсійним фондом, надсилається відповідному страхувальнику, який протягом тижня з дня одержання страхового свідоцтва зобов’язаний видати його застрахованій особі під розписку у супровідній відомості.

Водночас, застраховані особи, які забезпечують себе роботою самостійно, добровільно сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також громадяни України, які працюють за межами України і не застраховані в системі соціального страхування країни, де вони перебувають, одержують страхові свідоцтва після пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, безпосередньо в органах Пенсійного фонду під розписку.

Слід зазначити, що у разі наявності в тексті страхового свідоцтва помилок, застрахована особа через страхувальника (особи, які забезпечують себе роботою самостійно, добровільно сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також громадяни України, які працюють за межами України і не застраховані в системі соціального страхування країни, де вони перебувають, особисто) одержує в органі Пенсійного фонду лист виправлення за встановленою Пенсійним фондом формою, який з уточненими даними у тижневий термін повертає органу Пенсійного фонду.

Якщо страхувальник не має можливості видати застрахованій особі страхове свідоцтво у зв’язку з її відрядженням, хворобою чи з інших причин, він сам перевіряє текст страхового свідоцтва, уточнює дані та повертає органу Пенсійного фонду завірений лист виправлення.

На підставі листів виправлень орган Пенсійного фонду протягом двох тижнів оформляє за тим же номером нові страхові свідоцтва та передає їх страхувальнику для видачі застрахованим особам або видає страхове свідоцтво застрахованій особі безпосередньо.

Заповнені та засвідчені страхувальником супровідні відомості та у разі необхідності - листи виправлень, а також страхові свідоцтва, не видані застрахованим особам через їх звільнення, повертаються органу Пенсійного фонду. Повернені страхові свідоцтва видаються застрахованій особі безпосередньо органом Пенсійного фонду після її звернення.

Варто пам’ятати, що у разі, зміни відомостей, що включаються до страхового свідоцтва, застрахована особа у місячний термін з дня настання змін зобов’язана через страхувальника подати органу Пенсійного фонду заяву про обмін страхового свідоцтва разом з копіями документів, що підтверджують ці зміни.

При цьому, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, добровільно сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також громадяни України, які працюють за межами України і не застраховані в системі соціального страхування країни, де вони перебувають, безпосередньо подають до органу Пенсійного фонду заяву про обмін страхового свідоцтва разом з копіями документів, що підтверджують ці зміни.

В таких випадках, на підставі поданих документів орган Пенсійного фонду протягом двох тижнів видає нове страхове свідоцтво за тим же номером.

У разі втрати або пошкодження страхового свідоцтва застрахованій особі видається його дублікат на підставі раніше поданих документів та особистої заяви застрахованої особи, де пояснюються обставини втрати або пошкодження.

При цьому, видача дублікатів страхового свідоцтва здійснюється у тому ж порядку, що й видача страхових свідоцтв.

Разом з цим, у лівому верхньому кутку страхового свідоцтва ставиться штамп або робиться чорним чорнилом напис "дублікат".

Слід зазначити, що страхове свідоцтво та його дублікати видаються безкоштовно, а бланки страхового свідоцтва розповсюджуються централізовано Пенсійним фондом.
Страхове свідоцтво зберігається у застрахованої особи та дійсне тільки у разі пред’явлення паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу.

Провідний спеціаліст відділу з питань
соціального захисту Управління
соціального, трудового та гуманітарного
законодавства Департаменту конституційного,
адміністративного та соціального законодавства
В.В. Міненко

ва