Помилкове зарахування безготівкових коштів

Так буває, що в діяльності підприємця виникають ситуації, коли він помилково одержує/перераховує безготівкові кошти. У цьому матеріалі розглянемо наслідки таких помилок, у тому числі й податкові, а також розповімо про можливі шляхи їх вирішення. При цьому не будемо торкатися помилкових коштів, пов'язаних з бюджетними платежами (податками, зборами і т. д.).

Для початку невеликий законодавчий екскурс. Згідно з п. 1.24 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 Р. № 2346-ПІ помилковий переказ — рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Схоже визначення є і в п. 1.2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валю-

ті, затвердженої постановою правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22 (далі — Інструкція № 22): помилкове списання/зарахування коштів — списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача.

Тобто законодавство передбачає два основні варіанти причини виникнення помилок перерахування/одержання коштів: з вини самого платника та з вини банку.

ЯКЩО ПОМИЛИВСЯ БАНК

Згідно з пп. 2.36 Інструкції № 22, якщо з вини банку кошти зараховані на рахунок неналежного отримувача, то банк зобов'язаний одразу після виявлення своєї помилки все виправити (перерахувати кошти на рахунок отримувача, якому вони призначалися, але внаслідок помилки банку не були зараховані).

У разі невиконання банком цієї вимоги отримувач, якому були призначені кошти, має право вимагати від банку-порушника сплати пені в розмірі, визначеному законодавством України.

Одночасно банк-порушник зобов'язаний негайно надіслати повідомлення (форму наведено в додатку 22 до Інструкції № 22) неналежному отримувачу (безпосередньо або через банк, що обслуговує цього отримувача)

про здійснення йому помилкового переказу та про необхідність повернути зазначену суму протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення.

Банк-отримувач при одержанні повідомлення від банку-порушника передає його (у день отримання, але не пізніше наступного робочого дня) отримувачу під підпис або надсилає рекомендованим листом.

У разі несвоєчасного повернення неналежним отримувачем коштів банк, має право вимагати сплати цим отримувачем пені.

У разі неповернення коштів неналежним отримувачем добровільно банк "порушник стягує їх в судовому порядку.

Банк, з вини якого кошти списано з рахунку неналежного платника, зобов'язаний все повернути законному власнику, а також сплатити України розмірі, якщо договором не передба-йому пеню (у визначеному законодавством чено іншої відповідальності банку).

ПОМИЛКА З ВИНИ ПЛАТНИКА КОШТІВ

Цей варіант помилкового перерахування коштів для банку не є по суті помилковим, оскільки і банк платника, і банк одержувача коштів не можуть знати про існування помилки. Для банків це звичайний платіж — тобто платник дав документ на переказ коштів, обидва банки все правильно зробили і гроші отримав зазначений у платіжці контрагент. Але насправді помилився платник — хотів заплатити одному, а заплатив іншому. Тобто платник помилився в одержувачі коштів, а не в якихось реквізитах — рахунку, найменуванні, коді або інших показниках. Оскільки якщо помилку зроблено в реквізитах, то, як правило, банки просто не переводять/зараховують кошти, про що сповіщають платника — проблема легко та швидко вирішується на стадії виникнення. Отже, ми говоримо тут про помилку платника в переказі коштів: заплативши не тому одержувачеві або повторно оплативши той самий рахунок (це найпопулярніші випадки).

Якщо ФОП перерахував комусь помилково кошти, то в його ж інтересах вирішити ситуацію якнайшвидше. Тобто ініціатива повернення в більшості випадків виходить саме від провиненого. Це виражається в інформуванні отримувача коштів про факт здійснення неправильного переказу грошей з проханням їх повернути. Прохання оформляють документально у вигляді листа довільної форми (законодавчих вимог щодо його оформлення немає). Особливо «документальність» необхідна в податкових цілях для неналежного отримувача як підстави для повернення коштів (про це більш докладно див. розділ «Податкові наслідки перерахування та одержання помилкових коштів» цієї консультації).

До речі, одержувачеві не обов'язково й відповідати на такий лист, головне — повернути чуже.

Нижче наведемо приклад оформлення такого листа.

вихідн. № 0101/02 від 01.04.2012р.

Лист про повернення неправильно перерахованих коштів

28.03.2012 р. ФОП Іванов Іван Іванович (індивідуальний податковий номер 1234567890) помилково перерахував платіжним дорученням від 28.03.2012 р. № 102 зі свого банківського рахунку (п/р № 26009000077056 у ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478) Вам — ФОП Сидорову П. П. (індивідуальний податковий номер 1234567890) п/р 260045031107 у ПАТ «Укрсиббанк», МФО 351005 кошти в сумі З 000 грн. 00 коп. (Три тисячі грн. 00 коп.).

Прошу повернути зазначені кошти в розмірі 3 000 грн. 00 коп. (Три тисячі грн. 00 коп.) на мій банківський рахунок (п/р № 26009000077056 у ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478).

ФОП Іванов 1.1.

(підпис)

Лист потрібен для того, щоб написати документальну підставу для повернення коштів у поле платіжного доручення «Призначення платежу». Там вказується текст приблизно такого змісту: «Повернення помилково отриманих коштів згідно з листом від ... № .... без ПДВ».

Іноді банк просить надати йому лист, на підставі якого помилковий отримувач повертає кошти. Однак, як правило, повернення проводиться банком і без вищенаведеного листа.

І ще, тут не можна не згадати про відповідальність за відмову повернути помилково отримані кошти. Так, у ст. 6 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» від 16.03.95 р. № 227/95 сказано: «Установити, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти. При виявленні фактів такого порушення з

керівника підприємства і головного бухгалтера стягується до Державного бюджету України штраф у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів заробітної плати». Оскільки покарання передбачено для посадових осіб підприємств, вважаємо, що на ФОП його накладати не можна.

Скажемо більше, існують юридичні протиріччя, що стосуються застосування окремих норм згаданого указу в принципі. Незважаючи на це, краще не затягувати повернення коштів, оскільки справа може дійти й до суду, а тут можливі додаткові витрати та компенсації за неповернення. Та й взагалі, чуже потрібно повернути.

Читайте також Податкові наслідки перерахування та одержання помилкових коштів