Слід звернути увагу, що незважаючи на збільшення протягом року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100-відсотковому розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, тобто протягом звітного податкового року розмір податкової соціальної пільги залишається незмінним.
Водночас п. 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу передбачено, що для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 цього Кодексу податкова соціальна пільга до 31 грудня 2014 р. надається в розмірі, що дорівнює 50-відсотковому розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2012 р. становить 1073 грн., то з урахуванням зазначеного положення протягом 2012 р. розмір податкової соціальної пільги становить 536,50 грн.
Підстави для отримання пільги
Підставою для отримання платником податків податкової соціальної пільги є подання роботодавцю заяви про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги та документів, що підтверджують таке право.
Тобто платник на свій розсуд обирає для себе найвигідніше місце застосування податкової соціальної пільги до заробітної плати незважаючи на місце знаходження трудової книжки.
Заява про застосування пільги подається у довільній формі. За зразок може бути взято форму заяви, встановлену наказом № 461.
Податкова соціальна пільга застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.
Податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.
Категорії платників податку та перелік документів на отримання податкової соціальної пільги наведено в табл.
Таблиця
Норма Податкового кодексу
|
ПОКАЗНИК/КАТЕГОРІЯ ПЛАТНИКА ПОДАТКУ
|
2011 рік
|
2012 рік
|
||
1
|
2
|
3
|
4
|
||
| Прожитковий мінімум для працездатної особи на 01.01 звітного податкового року (далі - ПМ), грн. |
941,00
|
1073,00
|
|||
| Підпункт 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 |
Граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги, дорівнює 1,4 х ПМ, грн. |
1320,00
|
1500,00
|
||
| Розділ ХІХ п. 1 | Розмір податкової соціальної пільги (далі - ПСП), % ПМ та грн. |
50% - 470,50
|
50% - 536,50
|
||
| Розмір (%) та сума (грн.) ПСП | Документи, необхідні для отримання податкової соціальної пільги | ||||
| Підпункт 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 |
Будь-який платник податку | Заява |
100%
|
470,50
|
536,50
|
| Підпункт 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 |
Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину | Заява; копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживала до прибуття в Україну; копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник); |
|||
| Підпункт «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 |
Одинока матір (батько), вдова (вдівець) або опікун, піклувальник які мають дитину (дітей) віком до 18 років, - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років* | Заява; копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживала до прибуття в Україну; копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник); копія свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець); копія паспорта |
|||
| Підпункт «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 |
Платник, який утримує дитину-інваліда, - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років | Заява; копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, |
150%
|
707,75
|
804,75
|
| в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживала до прибуття в Україну; копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник); пенсійне посвідчення дитини або довідка медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років; медичний висновок, виданий закладами МОЗ в установленому порядку (якщо із заявою звертається платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 16 років) |
|||||
| Підпункт «в» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 |
Особа, віднесена законом до 1 або 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи |
Заява; копія посвідчення (дубліката посвідчення) встановленого зразка: громадянина (громадянки), який (яка) постраждав (постраждала) внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 серії А з відбитком штампа «Перереєстровано» та записом про дату перереєстрації, а також вкладкою встановленого зразка; учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії А з відбитком штампа «Перереєстровано» та записом про дату перереєстрації; громадянина (громадянки), евакуйованого (евакуйованої) у 1986 р. із зони відчуження, категорії 2 серії Б; громадянина (громадянки), який (яка) постійно проживав (проживала) у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення Уряду України про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28.06.89 р. № 224), категорії 2 серії Б. Особи, нагороджені грамотами Президії Верховної Ради УРСР за участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, подають копію Грамоти |
|||
| Підпункт «г» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 |
Учень, студент, аспірант, ординатор, ад'юнкт | Заява; довідка з навчального закладу або наукової установи |
|||
| Підпункт «ґ» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 |
Інвалід I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільгу яким визначено пп. «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 | Заява; копія пенсійного посвідчення або довідка медико-соціальної експертизи |
|||
| Підпункт «д» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 |
Особа, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів | Заява; копія акта Президента України про призначення зазначеної стипендії |
|||
| Підпункт «е» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 |
Учасник бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 | Заява; копія посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях у період після Другої світової війни |
|||
| Підпункт «а» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 |
Герой України, Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці або повний кавалер ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особа, нагороджена чотирма і більше медалями «За відвагу» | Заява; копія орденської книжки Героя України, Героя Радянського Союзу або Героя Соціалістичної праці або копії орденських книжок кавалерів орденів Слави чи Трудової Слави трьох ступенів, або довідки чи інші документи, що підтверджують присвоєння звання Героя України, Героя Радянського Союзу, Героя Соціалістичної праці, нагородження орденами Слави чи Трудової Слави трьох ступенів та чотирма медалями «За відвагу» |
200%
|
941,00
|
1073,00
|
| Підпункт «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 |
Учасник бойових дій під час Другої світової війни або особа, яка на той час працювала в тилу, та інвалід І і ІІ групи із числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» |
Заява; копія посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях під час Другої світової війни; пенсійне посвідчення або довідка медико-соціальної експертизи; документи, що підтверджують факт роботи в тилу під час Другої світової війни |
|||
| Підпункт «в» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 |
Колишній в'язень концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особа, визнана репресованою чи реабілітованою | Заява; довідка, видана компетентними органами, чи документи, які містять необхідні відомості про факт визнання особи репресованою чи реабілітованою; копія посвідчення жертви нацистських переслідувань |
|||
| Підпункт «г» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 |
Особа, насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками | Заява; копія посвідчення жертви нацистських переслідувань або довідка, видана компетентними органами, чи документи, які містять необхідні відомості про факт насильного вивезення з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками |
|||
| Підпункт «ґ» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 |
Особа, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р. | Заява; документ, який містить необхідні відомості про факт перебування на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р. |
|||
* Одинокою матір'ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.
♦ Запитання. Чи потрібно щороку поновлювати заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги?
Щорічне поновлення заяви про застосування пільги Податковим кодексом не передбачено і в разі дотримання вимог ст. 169 цього Кодексу податкова соціальна пільга застосовується до заробітної плати платника податку з дня отримання роботодавцем заяви про застосування пільги.
Однак якщо у платника податків виникає право на застосування податкової соціальної пільги з інших підстав, ніж тих, що зазначені у попередній заяві, такий платник повинен подати нову заяву з відповідними підтвердними документами.
Граничний розмір заробітної плати для застосування пільги
Відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї згідно із законодавством виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2012 р. — 1500 грн.).
Для цілей розділу IV Податкового кодексу заробітна плата — основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).
У разі перевищення місячної заробітної плати понад установлений розмір питання щодо надання податкової соціальної пільги не розглядається незалежно від категорії платника податку.
До доходів, відмінних від заробітної плати, застосування податкової соціальної пільги Податковим кодексом не передбачено.
♦ Приклад 1
Заробітна плата платника податків становить 1485 грн. Оскільки його дохід у межах граничного розміру (1500 грн.), такий платник має право на застосування пільги. Податком на доходи фізичних осіб оподатковується заробітна плата, з якої вже утримано єдиний соціальний внесок та сума податкової соціальної пільги, тому розраховуємо суму єдиного соціального внеску:
1485 грн. х 3,6% = 53,46 грн.
Вираховуємо суму єдиного соціального внеску:
1485 грн. — 53,46 = 1431,54 грн.
Податок на доходи фізичних осіб без урахування податкової соціальної пільги становить:
1431,54 грн. х 15% = 214,73 грн.
Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:
1431,54 грн. — 214,73 = 1216,81 грн.
Податок на доходи фізичних осіб з урахуванням податкової соціальної пільги становить:
(1431,54 грн. — 536,50 грн.) х 15% = 134,26.
Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:
1431,54 грн. — 134,26 грн. = 1297,28 грн.
Отже, з урахуванням податкової соціальної пільги платник податків отримає 1297,28 грн., що на 80,47 грн. більше, ніж без застосування пільги.
♦ Запитання. Працівник працює на 0,5 ставки (ставка 2000 грн.) неповний робочий день. Чи можна надавати йому податкову соціальну пільгу (загальну) за умови, що він подав заяву про застосування пільги?
Статтею 56 КЗпП визначено випадки, в яких може встановлюватися неповний робочий день, зокрема за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не спричиняє будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Отже, якщо працівник працює на підприємстві на 0,5 ставки (неповний робочий день) за трудовим договором (контрактом) і отримує заробітну плату згідно з визначенням, наведеним у пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, він має право на застосування до нарахованої заробітної плати податкової соціальної пільги, встановленої пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 цього Кодексу, за умови дотримання вимог цієї статті.
Умови застосування податкової соціальної пільги
Положеннями п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу передбачено, що податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати лише за одним місцем його нарахування з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. При цьому заробітна плата такого платника не повинна перевищувати розмір, установлений пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу.
Якщо заяву і підтвердні документи надано не з початку місяця, податкова соціальна пільга застосовується до всієї суми доходу у вигляді заробітної плати, нарахованого в такому місяці.
У свою чергу роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.
♦ Приклад 2
Працівник працює з 01.05.2012 р., а заяву на застосування податкової соціальної пільги отримано роботодавцем 12.05.2012 р. У такому випадку незалежно від дня подання заяви працівник має право на застосування пільги до місячного доходу, а не пропорційно відпрацьованому часу з 12.05.2012 р.
♦ Запитання. Працівник користується загальною податковою соціальною пільгою. У звітному місяці крім заробітної плати отримав ще й виплату за лікарняним. Як застосувати податкову соціальну пільгу?
Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування такі доходи (їх частина) включаються до відповідних податкових періодів їх нарахування (абзац третій пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу).
Згідно з пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу виплати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності, включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку.
Водночас абзацом другим пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 зазначеного Кодексу встановлено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до доходів платника податку інших, ніж заробітна плата.
Відповідно до абзацу другого ст. 2 КЗпП працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності.
Пунктом 1 ст. 35 Закону № 2240 передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 2 ст. 35 вищезазначеного Закону допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, установлених законодавством.
Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому постановою № 439.
Таким чином, виплати за листками непрацездатності (оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати і враховуються при визначенні граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги. Зазначені суми включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку й оподатковуються з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу.
♦ Запитання. Чоловік працює на двох роботах. За основним місцем роботи отримує 1400 грн., а за сумісництвом — 1300 грн. Чи має цей працівник право на застосування загальної податкової соціальної пільги?
Відповідно до пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). При цьому заробітна плата такого платника не повинна перевищувати розмір, установлений пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу.
У нашому випадку заробітна плата на обох місцях роботи дає змогу скористатися податковою соціальною пільгою. Як зазначалося, платник податку на свій розсуд обирає для себе найвигідніше місце застосування податкової соціальної пільги незважаючи на те, де в нього знаходиться трудова книжка.
Отже, платник має право на застосування податкової соціальної пільги до нарахованого йому місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) з дня отримання роботодавцем заяви платника про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право (за умови дотримання інших вимог ст. 169 Податкового кодексу).
читати далі
За матеріалами журналу «Вісник податкової служби України» http://www.visnuk.com.ua/ua/
Немає коментарів:
Дописати коментар