Якщо фізична особа – підприємець 
відряджає найманого працівника  для виконання роботи, пов’язаної з 
господарською діяльністю, такий підриємець може відшкодовувати витрати 
на відрядження найманому працівнику. 
   Водночас, працівники мають право на відшкодування витрат та отримання
 інших компенсацій у зв’язку із службовим відрядженням. Це передбачено 
ст.121 Кодексу законів про працю України. 
   Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний надати звіт про
 витрачені грошові кошти, в тому числі і особисті кошти, які він 
витратив на службове відрядження, пов’язане саме з господарською 
діяльністю підприємця, а не за власними потребами працівника. 
   Умовою відшкодування витрат на відрядження є наявність оригіналу 
документів, що підтверджують вартість таких витрат, в т.ч. квитки, 
квитанції, чеки, розрахунки тощо. 
 
  Витрати, що не підтверджені документально, або зовсім не підлягають 
відшкодуванню і включенню до валових витрат підприємця, можуть бути 
відшкодовані працівнику за рахунок коштів підприємця з подальшими 
податковими наслідками. Тобто, такі витрати є додатковими благами 
відрядженого працівника та підлягають оподаткуванню податком на доходи 
фізичних осіб згідно з пп. «г» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового 
кодексу України. 
   Надання коштів 
на відрядження врегульовано пп.140.1.7 п.140.1 ст.140 ПКУ та наказом 
Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59 “Про затвердження 
Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон” (із 
змінами і доповненнями). 
 
Немає коментарів:
Дописати коментар