Якщо фізична особа – підприємець
відряджає найманого працівника для виконання роботи, пов’язаної з
господарською діяльністю, такий підриємець може відшкодовувати витрати
на відрядження найманому працівнику.
Водночас, працівники мають право на відшкодування витрат та отримання
інших компенсацій у зв’язку із службовим відрядженням. Це передбачено
ст.121 Кодексу законів про працю України.
Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний надати звіт про
витрачені грошові кошти, в тому числі і особисті кошти, які він
витратив на службове відрядження, пов’язане саме з господарською
діяльністю підприємця, а не за власними потребами працівника.
Умовою відшкодування витрат на відрядження є наявність оригіналу
документів, що підтверджують вартість таких витрат, в т.ч. квитки,
квитанції, чеки, розрахунки тощо.
Витрати, що не підтверджені документально, або зовсім не підлягають
відшкодуванню і включенню до валових витрат підприємця, можуть бути
відшкодовані працівнику за рахунок коштів підприємця з подальшими
податковими наслідками. Тобто, такі витрати є додатковими благами
відрядженого працівника та підлягають оподаткуванню податком на доходи
фізичних осіб згідно з пп. «г» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового
кодексу України.
Надання коштів
на відрядження врегульовано пп.140.1.7 п.140.1 ст.140 ПКУ та наказом
Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59 “Про затвердження
Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон” (із
змінами і доповненнями).
Немає коментарів:
Дописати коментар