Право на податковий кредит при капремонті власного будинку, що здається в оренду

Я приватний підприємець і платник ПДВ. Здійснив капітальний ремонт будівлі для передачі будівлі в оренду. Чи можу я віднести ці суми до податкового кредиту з ПДВ?

Громадянин як власник належного йому майна може використовувати його для здійснення господарської та іншої діяльності, не забороненої законом, зокрема передавати його за плату у володіння та користування іншим особам (стаття 760 Цивільного кодексу України).
Згідно з Конституцією України, Цивільним та Господарським кодексами України фізична особа самостійно має право обрати спосіб реалізації своєї діяльності, в т. ч. шляхом здійснення підприємницької діяльності. Підприємець має право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом, в т. ч. здавання в оренду власного майна.
З 01.01.2004 р. правові засади провадження підприємницької діяльності регулюються нормами Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. N436-IV, відповідно до глави 4 (ст. 42, 44, 47) якого сутність визначення поняття "підприємництво", принципи його здійснення ґрунтуються на самостійності та систематичності провадження діяльності, метою якої є одержання прибутку, а також на рівності прав та можливостей незалежно від обраних організаційних форм підприємницької діяльності.
Згідно із пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Відповідно до пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2 500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік). Загальний порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість для осіб, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, визначений статтею 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі - Кодекс).
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Особливих умов для формування податкового кредиту та визначення дати виникнення права на податковий кредит для суб'єктів господарювання - фізичних осіб, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, Кодексом не передбачено.

Визначальним фактором для формування податкового кредиту суб'єктами господарювання, зареєстрованими платниками податку на додану вартість, при операціях з нерухомим майном є взяття на облік такого майна в якості основних фондів та подальше використання таких основних фондів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку за наявності належного документального оформлення та підтвердження відповідних витрат, а також відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку. При цьому, відповідно до п.8 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом  Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, оскільки, як визначено п.2 ст.3 Закону України від 16.07.99р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. При цьому слід враховувати, що ст.51 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Таким чином, до податкового кредиту фізичних осіб - суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, можливе включення сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у зв'язку капітальним ремонтом нежитлового приміщення, за умови взяття на облік такого майна в якості основних фондів та використання його в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності та наявності належного документального оформлення та підтвердження відповідних витрат та відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку.

Враховуючи вищевикладене, до податкового кредиту фізичної особи - суб'єкта господарювання, платника ПДВ, який надає в оренду власне нерухоме майно (КВЕД 70.20.0) не можливе включення сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв’язку отриманням послуг з капітальним ремонтом нежитлового приміщення.

Державна податкова служба у м. Київ

Чи необхідно суб'єктам господарювання, що здійснюють роздрібний продаж алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів на підставі відповідних ліцензій, подавати щомісячні звіти

Чи необхідно суб'єктам господарювання, що здійснюють роздрібний продаж алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів на підставі відповідних ліцензій, подавати щомісячні звіти про обсяги обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в зв'язку з набуттям чинності 01.08.2012 року законом N 5039-VI , яким внесено зміни до закону № 481/95?

 Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 04.07.2012 року №5039-VI, а саме частину третю статті 16 замінено двома частинами  такого змісту: «Суб’єкти  господарювання, які отримали передбачені цим Законом  ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва  та/або обігу(в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом. Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюються органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво  або імпорт , експорт спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання подає зазначеному органу копію платіжного доручення  з відміткою банку про сплату».
Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

• привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
• забезпечити перегляд та приведення відповідними центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

При аналізі чинного законодавства у сфері обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, Регіональне управління Департаменту САТ ДПС України у м. Києві, повідомляє, щодо приведення нормативно-правових актів у відповідність із Законом України  «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напої та тютюнових виробів» від 04 липня 2012 року №5039-VI» звіти за формами: №1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту»; № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв»; №3-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів», затверджені наказом ДПА України від 1310.2005 року №449; №1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв»; №1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів», затверджені наказом ДПА України від 27.04.2006 року №228 – подаються до Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України у м. Києві, як до структурного підрозділу органу виконавчої влади, уповноваженого видавати ліцензії.
Звіти подаються на паперових носіях та в електронному вигляді щомісяця  до 10 числа наступного місяця. Датою отримання звіту вважається дата його реєстрації у регіональному управлінні.

Державна податкова служба у м. Київ

Списання кредиторської заборгованості за неоплачені товари

Узагальнююча податкова консультація щодо порядку списання кредиторської заборгованості за неоплачені товари, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. №576 Витрати на придбання товарів у разі списання непогашеної кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, за такі товари не підлягають коригуванню платником податку-покупцем.
При цьому сума списаної кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, включається до складу інших доходів такого покупця у періоді визнання її безнадійною.
Про це зазначається в узагальнюючій податковій консультації щодо порядку списання кредиторської заборгованості за неоплачені товари, затвердженій наказом ДПС України від 05.07.2012 р. №576.

Чотири запитання про форму №1ДФ

1. Приватний підприємець на єдиному податку придбав матеріали у підприємця на єдиному податку — чи потрібно цю покупку відобразити в 1ДФ? 2. У працівника із заробітної плати згідно листа виконавчої служби вираховують 10% — чи потрібно ці відрахування відобразити в 1ДФ і під якою ознакою? 3. Підприємство застрахувало людей та перерахувало за них кошти згідно з договором страхування, на основі цього договору перерахувало 15% ПДФО, як відобразити ці відрахування в 1ДФ? 4. За подання уточненої 1ДФ щодо приватного підприємця нараховуються штрафні санкції чи ні?

1. Відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1020 визначено, що дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «157».
2. Вирахування по виконавчому листу не відображаються у ф. №1ДФ.
3. Відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1020 визначено, внески на обов’язкове страхування, інші, ніж єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «132».
4. Згідно з п. 119.2 ПКУ неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого впродовж року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.

ДПС в Одеській області

Тонкощі посередництва в єдинника 2 групи

Я ФОП-єдинник 2 групи. Разом з підприємством експлуатую нічний клуб. У ньому проходитиме концерт, який організовує підприємство. Чи можна мені продавати квитки на цей концерт?

Відповідно до пп. 2 п. 291.4 ПКУ платники єдиного податку ІІ групи мають право надавати послуги лише населенню чи платникам єдиного податку юридичним та фізичним особам. Продаж квитків фізособою-підприємцем для юрособи зазвичай здійснюють за договорами доручення, комісії чи агентськими договорами. Перелічені договори передбачають надання послуги, яка полягає у продажу товарів (послуг) за дорученням замовника за винагороду. У другій групі платників єдиного податку такі послуги підприємці-«єдиноподатники» надавати не можуть юрособам та фізособам -- платникам податків на загальних підставах.

Таким чином, якщо юридична особа є «єдиноподатником», фізична особа ― підприємець на другій групі може надавати йому послуги з продажу квитків.

ДПІ в Дарницькому районі м.Києва

Які терміни подання заяви за ф.№1-ПДВ платником ЄП при добровільній зміні ставки єдиного податку

Які терміни подання заяви за ф.№1-ПДВ платником ЄП при добровільній зміні ставки ЄП з 5% на 3% протягом року?

Згідно із пп.«б» пп.4 п.293.8 ст.293 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставка єдиного податку, визначена для третьої і четвертої груп у розмірі 3 відсотки, може бути обрана платником єдиного податку, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому р.V ПКУ.
     У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до пп.«б» пп.4 п.293.8 ст.293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку у розмірі 3 відсотки (п.183.4 ст.183 ПКУ).

Єдина база податкових знань

Як відобразити ЄСВ за себе у Книзі обліку доходів і витрат

Як ФОП платник ЄП відображає у книзі обліку доходів (книзі обліку доходів і витрат) сплачену суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?

Відповідно до п.292.10 ст.292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону.
     Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються Міністерством фінансів України (пп.296.1.1 п.296.1 ст.296 ПКУ). 
     Платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені Міністерством фінансів України (пп.296.1.2 п.296.1 ст.296 ПКУ).
     Форми книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15.12.11 № 1637, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.11 за №1534/20272 (далі – Порядки №1637).
     Відповідно до вимог Порядків № 1637 платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість у книзі обліку доходів не відображають сплачену суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість у книзі обліку доходів і витрат у графі 5 розділу ІІ «Витрати» відображають суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
     При цьому, дохід фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку не зменшується на суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Єдина база податкових знань

Які терміни подання заяви за ф.№1-ПДВ при добровільній реєстрації платником ПДВ?

Які терміни подання заяви за ф.№1-ПДВ при добровільній реєстрації платником ПДВ?

Відповідно до п.183.3 ст.183 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним пп.«б» п.180.1 ст.180 ПКУ, реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Єдина база податкових знань

За неправильне заповнення декларацій платником єдиного податку штрафи не застосовуються

Відповідно до Закону України від 24.05.2012 №4834-VI «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм», штрафні санкції до платників єдиного податку за порушення у 2012 р. порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку платниками не застосовуються. При цьому, адміністративні стягнення (штрафи), передбачені ст. 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X, за неправильність заповнення у період з 1 січня по 31 грудня 2012 р. платниками єдиного податку Книги обліку доходів та Книги обліку доходів і витрат, не застосовуються.

ДПС у Дніпропетровській області

Чи може ФОП на єдиному податку 2 групи бути страховим агентом

Чи може підприємець з видом ді 60.22.0 «діяльність страхових агентів» перебувати на 2 групі? 

Відповідно до пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особі — підприємці, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування».

Згідно зі ст. 15 Закону України від 7 березня 1996 року №85/96-ВР «Про страхування», зі змінами та доповненнями, страхові агенти — це фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов’язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють на його користь за винагороду на підставі договору доручення зі страховиком. Порядок провадження діяльності страховими посередниками, у тому числі страховими агентами, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1996 року №1523, згідно з якою агентська діяльність — діяльність суб’єктів підприємницької діяльності, уповноважених діяти від імені та на підставі доручення одного або більше страховиків щодо рекламування, консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов’язаної з укладенням та виконанням договорів страхування (підготовка й укладення договорів страхування, виконання робіт з обслуговування договорів), у тому числі оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхового відшкодування, а також здійснення цих виплат.

При цьому страховими посередниками (страховими агентами і страховими брокерами) є суб’єкти підприємницької діяльності.

Права та обов’язки сторін щодо порядку укладення, обслуговування та виконання договорів страхування, порядок внесення страхових платежів, умови здійснення взаєморозрахунків між ними, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов зазначеної угоди, інші умови за згодою сторін мають зазначатися в письмовому договорі між страховиком та страховим агентом про надання страхових агентських послуг (агентській угоді). Укладання договорів доручення на виконання страхових агентських послуг між страховиком та фізичною особою — суб’єктом господарювання цими нормативно-правовими актами не передбачено. Однак порядок укладання та виконання зобов’язань між суб’єктами господарювання регулюється розділом IV Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV.

Враховуючи вищевикладене, фізичні особи — підприємці мають право бути страховими посередниками, в тому числі страховими агентами, та перебувати на спрощеній системі оподаткування, оскільки страхова агентська діяльність належить до підприємницької діяльності.

Щодо обрання фізичною особою — підприємцем 2-ї групи платників єдиного податку повідомляємо, що абзацом 2 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу ХІУ Кодексу (у редакції Закону №4014 Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності) встановлено, що фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб, обсяг доходу не перевищує 1000000 грн, мають право обрати другу групу єдиного податку.

 ДПС у м. Києві

Чи включаються до доходу єдинника власні кошти, внесені на розрахунковий рахунок

Чи включаються до доходу ФОП - платника ЄП власні кошти, внесені на розрахунковий рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності?

Згідно з п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
     Відповідно до норм Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 (далі - Інструкція) поточні банківські рахунки для фізичних осіб - резидентів поділяються на: поточні рахунки фізичних осіб - підприємців, які відкриваються для здійснення підприємницької діяльності та поточні рахунки фізичних осіб, які не є підприємцями.
     Тобто, власні кошти, внесені на розрахунковий рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.

Єдина база податкових знань

Як не дивно, щодо поповнення власними коштами банківського рахунку підприємцем-загальносистемником існує прямо протилежна думка. 

Див. Власні кошти, внесені ФОП на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу

Власні кошти, внесені ФОП на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу

Чи включаються до складу доходу та яким чином відображаються у Книзі обліку доходів і витрат внесені власні кошти ФОП на розрахунковий рахунок згідно з нормами ПКУ?

 Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
     Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:
     - виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
     - виручка в натуральній (негрошовій формі);
     - суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
     Таким чином, власні кошти, які фізична особа - підприємець зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.

Єдина база податкових знань

Які документи мають бути на торговій точці у ФОП на загальній системі оподаткування?

Які документи повинні знаходитись на місці здійснення торгівельної діяльності у ФОП на загальній системі оподаткування?

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 розділу ІV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
     При цьому, фізичні особи – підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського та послуг» із змінами та доповненнями.
     Одночасно, відповідно до ст. 267 розділу ХІІ ПКУ фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, які здійснюють торгівельну діяльність у пунктах продажу товарів зобов’язані придбавати торгові патенти.
     Згідно із ст. 9 Закону України від 1 червня 2000 року № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» змінами та доповненнями визначений перелік видів діяльності, які підлягають ліцензуванню
     Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці на загальній системі при здійсненні торгівельної діяльності зобов’язані здійснювати розрахункові операції виключно із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.
     При цьому, фізичні особи – підприємці повинні забезпечити наявність на торговому місці наступних документів:
     - книга обліку доходів та витрат;
     - книга обліку розрахункових операцій;
     - виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
     - торговий патент, ліцензії;
     - свідоцтва платника ПДВ (у разі, якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ);
     - трудові угоди з найманими працівниками (у разі використання найманої праці).

Єдина база податкових знань

Добровільна реєстрація платником ПДВ

За яких умов фізична особа – підприємець має право добровільно зареєструватись платником ПДВ?

 Починаючи з 1 липня 2012 року відповідно до Закону України від 24.05.12 р. №4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» вводиться процедура реєстрації платником ПДВ будь-якої особи за її добровільним рішенням. А саме: виключені будь-які додаткові умови, що обмежують таку реєстрацію, а також норма, яка передбачала виключення з реєстру платників ПДВ у разі, якщо обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становив менше 50 відсотків загального обсягу постачання. Єдина необхідна умова для такої реєстрації - здійснення оподатковуваних операцій.

 ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС

Закон про податкові пільги для підприємств, що надають готельні послуги

Законом змінено умови надання пільг з податку на прибуток суб'єктам господарської діяльності, які надають готельні послуги

Президент України Віктор Янукович підписав Закон № 5180-VI "Про внесення зміни до розділу ХХ" Перехідні положення "Податкового кодексу України щодо особливостей справляння податку на прибуток підприємств, отриманого від надання готельних послуг". Про це повідомляє сайт президента. Законом змінено умови надання пільг з податку на прибуток підприємств суб'єктам господарської діяльності, які надають готельні послуги. Зокрема, суб'єкти господарської діяльності, які надають готельні послуги, звільняться від оподаткування лише за умови, якщо дохід від реалізації послуг з розміщення шляхом надання номера для тимчасового проживання становить не менше 50% сукупного доходу такого суб'єкта господарської діяльності за відповідний податковий період. Діючою нормою передбачено 75% сукупного доходу. Нагадаємо, раніше народні депутати збільшили кількість груп "єдинників" з чотирьох до шести. З 1 січня 2013 року фізособа-підприємці, які використовують працю до 20 найманих працівників і мають річний оборот до 20 млн. грн., Зможуть перебувати в групі № 5. До групи № 6 потраплять юрособи з таким же оборотом і кількістю працівників до 50. СПД платитимуть єдиний податок - 7% і 10% від обороту. Зараз максимальний річний дохід у фізосіб-спрощенців - 3 млн. грн., Юросіб - 5 млн. грн. Вони платять податок в 3% і 5% від обороту (в залежності від сплати ними ПДВ).

Індекс інфляції за липень 2012 р. — 99,8%

Повідомлення Державного комітету статистики від 06.08.2012 г., опубліковане на офіційному веб-порталі

За повідомленням Державного комітету статистики, індекс споживчих цін (ІСЦ) у липні 2012 р. становив – 99,8%.

Індекс цін виробників (ІЦВ) – 97,1%.

Аналіз закону про зайнятість населення: що добре, а що погано

Законопроект «Про зайнятість населення», незважаючи на свій, на перший погляд, декларативний характер, містить деякі зміни, які носять позитивний характер як для роботодавців, так і для працівників. Утім, якщо низка норм документа не отримають дієвої реалізації, це може загрожувати державі сотнями судових позовів.
Отже, законопроект про зайнятість населення позиціонується Мінсоцполітики як такий, що «створить сотні тисяч нових високооплачуваних робочих місць». Не можу погодитися з тим, що підготовлені нововведення мають настільки значущий характер, адже більшість норм даного законопроекту мають декларативний характер і дублюють існуючі положення законодавства. Водночас, деякі позитивні моменти запропонованого документа виділити можна.
Більше того, на думку міжнародних експертів, даний закон — одне з найсучасніших рішень в Європі. Вони навіть мають намір оприлюднити український закон, щоб інші країни могли ознайомитися з підходами українського уряду до вирішення проблем безробіття.
Хотілося б відзначити, що законопроект містить низку положень про компенсацію роботодавцям єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ).
Так, при працевлаштуванні на нові робочі місця на термін не менше двох років громадян, які відносяться до категорії «недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці» (ті, кому до пенсії за віком залишилося менше 10 років, молодь при першому працевлаштуванні, інваліди та інші), роботодавцю перший рік буде компенсуватися ЄСВ.
Крім того, при працевлаштуванні суб’єктом малого підприємництва (кількість працівників до 50 осіб та річний оборот до 10 мільйонів євро) безробітного на нове робоче місце на термін не менше двох років, закон також передбачає компенсацію ЄСВ протягом першого року.
Від цих положень виграють і роботодавці, і претенденти — можливість економії ЄСВ стимулює офіційне оформлення трудових відносин та виплату «білих» зарплат. Правда, уряд не забув і про свої інтереси: для того, щоб отримати компенсацію ЄСВ, працевлаштування необхідно буде проводити за направленням Державної служби зайнятості. Це значно підвищить показники її роботи, оскільки значна частина працевлаштувань з метою економії на ЄСВ піде через неї.
Також законопроект передбачає, що роботодавець, який протягом року створив нові робочі місця і платив кожному працівнику не менш 3 мінімальних заробітних плат, зможе в наступному році платити на 50% менше ЄСВ на кожного працевлаштованого на нове робоче місце. Така пільга дозволить зменшити оподаткування багатьом компаніям. Але вона цінна ще з однієї причини — уряд показує, що готовий давати пільги компаніям, що розвиваються і в яких високий рівень заробітних плат. Це говорить про те, що держава готова стимулювати успішні бізнеси, а не лише підтримувати неефективні.
Втім, такий стимул викликає у гравців ринку сумніви. Скажімо, якщо працівникам виплачувати по три мінімальні зарплати (3306 грн), єдиний внесок компанії становить 36,7% (1213,3 грн). У наступному році роботодавець отримує пільгу в розмірі 606,65 грн на кожного співробітника. Враховуючи середню зарплату по країні в 3015 грн і заборону на зменшення штату та фонду оплати праці, вигода є досить сумнівною. Насторожує і те, що порядок відшкодування цих коштів поки не розроблений, а при розробці його КМУ не виключена можливість появи різних нюансів.
Розробники законопроекту, серед іншого, переймалися безпосередньо процедурою працевлаштування, запропонувавши такі нововведення:
Державна служба зайнятості буде вести список приватних агентств зайнятості;
оплачувати послуги посередників при працевлаштуванні дозволено виключно роботодавцям;
в рекламних оголошеннях про вакансії заборонено розміщувати інформацію про вік претендента, обмеженнях за статевою ознакою (за деякими винятками), надання відомостей про особисте життя.
Оплата послуг посередників при працевлаштуванні тільки роботодавцем повинна виключити діяльність агентств, які беруть гроші з претендентів, не надаючи за фактом послуг з працевлаштування, і це, на мій погляд, позитивна пропозиція. Що ж стосується вимог до оголошень про вакансії, то це тільки ускладнить пошук роботи, оскільки претенденти будуть витрачати свій час на вакансії, на які вони свідомо не підходять. Адже те, що вимоги не вказані в оголошенні, не скасовує наявності самої вимоги у роботодавця.
Окремо варто згадати про пропоновані зміни, які стосуються працевлаштування молоді:
студенти, які отримали освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований працівник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст», матимуть право проходити стажування до 6 місяців з внесенням даних про стажування в трудову книжку. При цьому якщо стажування буде оплачуватися, роботодавець може не сплачувати ЄСВ з заробітної плати такого студента;
при працевлаштуванні молодого спеціаліста в сільській місцевості на термін не менше трьох років, йому буде виплачуватися разова адресна допомога в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, але такі виплати будуть проводитися тільки для окремих спеціальностей, визначених Кабінетом Міністрів України.
Ще один позитив законопроекту — збільшення допомоги по безробіттю. Сьогодні така допомога розраховується, виходячи зі стажу: до 2 років — 50% середньої зарплати, більше 10 років — 70%. Підписаним законом пропонується переглянути порядок і розміри виплати, виходячи із середньої зарплати за 12 місяців, коефіцієнтів загального страхового стажу та сплати внесків. Більше того, статус безробітного, а з ним і виплати допомоги по безробіттю можна буде отримати з першого дня реєстрації в державній службі зайнятості, а не з сьомого, як це відбувається сьогодні.
Крім того, законопроект передбачає розробку державних цільових програм, які передбачають створення нових робочих місць, але про ефективність даного інструменту можна буде говорити тільки після його застосування державою.
Таким чином, ми бачимо, що законопроект «Про зайнятість населення», незважаючи на свій, на перший погляд, декларативний характер, містить деякі зміни, які носять позитивний характер як для роботодавців, так і для працівників. Сказати, що запропоновані нововведення кардинально змінять ситуацію з зайнятістю населення, безумовно, не можна. Головне, щоб запропоновані норми згодом отримали дієвий механізм їх реалізації та навколо компенсацій і пільг на ЄСВ не виникло ситуації, подібної до проблем з відшкодуванням ПДВ. Тому що в такому випадку нововведення принесуть лише тисячі нових судових розглядів, а не робочих місць.

Джерело: UBR

Штрафи при самовільному будівництві

Лист Держархбудінспекції України від 30.07.2012 р. №40-19-5376 «Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів»

Держархбудінспекція у листі №40-19-5376 нагадує, що Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України прийнято наказ від 24.06.2011 р. №91, який дає можливість за спрощеною процедурою прийняти в експлуатацію закінчені будівництвом індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, громадські будинки I та II категорій складності, збудовані до 31.12.2009 без дозволу на виконання будівельних робіт, заяви про прийняття в експлуатацію яких подано до 31.12.2012 р., а також визначає механізм проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж.
Відповідно до п. 3.1 зазначеного Порядку, прийняття в експлуатацію об’єктів (крім закінчених будівництвом до 05.08.92 р. індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них) здійснюється безоплатно територіальними органами Держархбудінспекції за результатами технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж та за наявності документа, що посвідчує право власності або користування ділянкою, на якій розміщений об’єкт, шляхом реєстрації поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації.
Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.92 р. індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
Із набранням чинності Закону №4220 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» Держархбудінспекція та її територіальні органи не уповноважені розглядати справи про правопорушення, передбачені ст. 97 Кодексу про адмінправопорушення (самочинне будівництво).
Разом з тим, ч. 1 ст. 96 зазначеного Кодексу передбачає відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, держстандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів чи споруд у вигляді накладення штрафу на громадян у розмірі від 10 до 50 н.м.д.г.
Наразі чинне законодавство, що регулює відносини у сфері містобудівної діяльності, не передбачає жодних пільг щодо сплати штрафу за порушення у зазначеній сфері. Проте за ст. 33 Кодексу при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Серед них:
— щире розкаяння винного;
— відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;
— вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
— вчинення правопорушення неповнолітнім;
— вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.
Законами може бути передбачено й інші обставини, що пом’якшують відповідальність за адмінправопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує таку справу, може визнати пом’якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

Автор: Хомицкая Марианна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Торгувати через інтернет-магазин можуть єдиноподатники 2 і 3 груп

Чи може підприємець, який має інтернет-магазин, перебувати на єдиному податку з 1 липня 2012 р.? Якщо так, то в якій групі?

Абзацом 2 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Кодексу (у редакції Закону N4014) встановлено, що фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб, обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень, мають право обрати другу групу.
Третю групу можуть обрати фізичні особи — підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб, обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень (абз. 3 п. 291.4 Кодексу).
Тобто Ви можете здійснювати торгівлю через інтернет-магазин, перебуваючи як у 2 групі платників єдиного податку, так і в 3 групі платників єдиного податку.

ДПС у Волинській обл.

Чи може ФОП-єдинник торгувати секонд-хендом

Я хочу відкрити магазин «секонд хенд». Цей вид торгівлі підпадає під код КВЕД 47.79 «Роздрібна торгівля вживаними товарами в магазинах». Чи немає на нього заборони для «єдиноподатників»? 

Клас КВЕД ДК 009:2010 47.79 «Роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах» включає роздрібну торгівлю букіністичними книгами, роздрібну торгівлю іншими вживаними товарами, роздрібну торгівлю антикваріатом, діяльність аукціонних будинків (роздрібних).

Відповідно до пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особі — підприємці, які здійснюють:

діяльність з організації, проведення азартних ігор;

обмін іноземної валюти;

виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

видобуток, реалізацію корисних копалин;

діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ;

діяльність з управління підприємствами;

діяльність з надання послуг пошти та зв’язку;

діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Не можуть бути платниками єдиного податку: фізичні особи — підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту (пп. 291.5.2 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

фізичні особи — підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів (пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

страхові (перестрахові) брокери (пп. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

фізичні особи — нерезиденти (пп. 291.5.7 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пп. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Виходячи з вищенаведеного, здійснювати торгівлю в магазині «секонд хенд» платнику єдиного податку, у якого дозволено вид діяльності за класом КВЕД ДК 009:2010 47.79 « Роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах», можливо за умови дотримання обмежень, встановлених пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

ДПС у м. Києві